#НазустрічВоскресінню 7. Хто це: «сини і доньки Авраама»?

4 лютого 2023

#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!

#НазустрічВоскресінню 7. Хто це: «сини і доньки Авраама»?

«Ісус сказав до нього: „Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло“» (Лк. 19, 9–10).

Ісус, ствердивши глибоку переміну в житті Закхея, проголошує: «Сьогодні на цей дім зійшло спасіння». Оте «сьогодні» надзвичайно важливе у нашому духовному житті. Св. Павло, закликає цінувати оте «сьогодні», оте «тепер», в якому є присутній вічний Бог і в якому довершується наше спасіння: «Ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно. Бо каже: „Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння.“ (2 Кор. 6, 1–2).

Є такий вислів: «Вчора — це історія; Завтра — це таємниця; Сьогодні — подарунок, який треба прийняти і прожити». Так, життя триває тільки сьогодні, у цю мить, саме тепер, коли я пишу ці рядки, чи ось тепер, коли Ви, любі читачу чи читачко, читаєте ці роздуми.

Наше «сьогодні» позначене непевністю, тривогами, страхами. Проте, саме в оце наше «сьогодні» приходить вічний Бог, Спаситель: «Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі». Дім — це символ всього людського життя, усього того, ким ми є і чим живемо. Якщо ми сьогодні відкриємо Ісусові двері до нашого життя, якщо приймемо Його відкритим серцем до нашого «дому», то і на наш «дім», на наше життя сьогодні зійде спасіння, благодать, благословення!

Пам’ятаймо: спасіння — це не справа далекого і невиразного майбутнього, — спасіння відбувається у нашому конкретному «сьогодні»: поміж оцих конкретних обставин, в яких я сьогодні перебуваю; поміж людей, з якими я сьогодні зустрічаюся, спілкуюся, живу; поміж миттєвостей щастя, радості, ентузіазму, але також поміж випробувань, страждань, поразок і падінь, якими наповнене оте моє «сьогодні» — усе може сприяти моєму спасінню, якщо тільки я допущу Бога, Його любов і благодать до всіх закамарків мого «дому», мого життя.

Чого мені і тобі, Брате і Сестро, бракує, щоб це наше «сьогодні» справді стало місцем спасенної зустрічі із Богом? Нам бракує одного: віри. Нам бракує до-віри до Бога. Такої віри і довіри, якою відзначався Авраам: «Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання» (Рим. 4, 3; пор. Бут. 15, 6). Ісус, називаючи Закхея «сином Авраама», вказує саме на цю ключову чесноту, яка привела Закхея до спасіння: віра. Бути «синами і дочками Авраама» означає одне: бути людьми живої віри, віри, яка дає спасіння. Про дар такої віри просімо Господа з цілого свого серця!

«Добре тому, що милосердний і позичає, який управляє своїми справами по правді. Бо він не захитається повіки; пам’ять про праведника буде вічна. Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі. Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів. Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки» (Пс. 112, 5–9).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії