#НазустрічВоскресінню 60. «Господи і Владико життя мого! Духа любови даруй мені, слузі Твоєму!»
#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!
Любов — вершина всіх чеснот.
Просити Господа про «духа любови» означає просити про самого Святого Духа, бо Він є Духом любови, Він є самою Любов’ю, будучи однією з трьох Осіб Пресвятої Тройці. «Бог є любов, — свідчить святий Йоан Богослов, і снує з цього практичний висновок для християнського життя: — і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (1 Йо. 4, 16). Хто має любов у собі, той має Бога, перебуває у Бозі, а тому стає здатним жити і діяти по-Божому.
Саме за наявністю любові пізнаємо присутність Божого Духа в серці віруючої людини. Невипадково любов перераховується на першому місці серед плодів Святого Духа: «А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість…» (Гал. 5, 22–23). З любові, немов з криниці, випливають усі інші чесноти християнського життя. Коли в серці панує дух любові, воно є сповнене миру, надії, радості, спокою. Коли в сім’ї панує дух любові, там вміють слухати одне одного, уступати, терпіти і служити, а діти отримують найкращий приклад християнського життя від своїх батьків. В присутності людини, повної любови, нам легко і приємно бути.
Властиво, любов — це вершина і квінтесенція усіх чеснот. У цьому сенсі св. Августин казав: «Люби і роби що хочеш!». Очевидно, цю фразу не можна розділяти чи трактувати половинчасто — як заклик до сваволі. Перша частина — «люби!» — є неначе ключемо до розуміння другої частини — «роби, що хочеш». Любов підкаже, що маєш робити, скерує на правильну дорогу.
Можна сказати, що любов є мірилом усіх людських дій, визначаючи правильний напрямок усього життя людини. Хто любить, вміє приймати правильні рішення, а його слова і дії служать збудуванню, росту, розвитку життю. У цьому значенні св. Павло висловлює своє палке бажання християнам Коринту: «Нехай усе у вас діється в любові» (1 Кор. 16, 14).
Часом дехто серед християн, щоб виправдати свою роздратованість і імпульсивність, а часом навіть агресивність у словах і діях, наводять приклад вигнання Ісусом торговців з храму (пор. Йо. 2, 14–16; Мт. 21, 12–13; Мр. 11, 15–17): мовляв, Ісус теж, коли побачив у храмі надужиття і невідповідну поведінку, взяв у руки бич і з повною рішучістю почав наводити порядок. На це я, як правило, відповідаю: «Ти спершу осягни таку любов, яку мав у собі Ісус, а потім будеш вимахувати бичом навколо себе».
Справді, як далеко нам ще до любові Божої, яка була в Христі Ісусі! То ж треба нам просити ревно і витривало, з довірою і смиренням: «Господи, духа любови даруй мені!»
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії