#НазустрічВоскресінню 31. Прощати — це робити так, як Ісус
#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!
Християни повинні бути подібні до Ісуса, повинні бути такими як Ісус, поводитись так, як Він, відчувати так, як Він, дозволити, щоб Господь Ісус жив в їхніх серцях і через них явив свою присутність у світі. Слова, які Христос сказав до своїх учнів: «Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили, як оце Я вам учинив» (Йо 13, 15), можна застосувати у всіх обставинах християнського життя, а особливо до постави прощення.
В Євангеліях знаходимо принаймні три описи того, як Ісус прощав тим, хто завинив супроти Нього.
Під час мандрівки з Галилеї до Юдеї Ісус з апостолами повинні були проходити крізь самарійські міста і села, але їхні мешканці, будуче вороже налаштованими до євреїв, не хотіли прийняти їх до себе. Яків та Іван, обурені такою поведінкою, запропонували Ісусові, захотіли вогнем і сіркою з неба покарати цих людей. Ісус скартав їх за таку поведінку і пригадав, що прийшов не засуджувати людей, а спасати їх.
Другий момент пов’язаний зі зрадою Петра. Бичований і тортурований Спаситель мусив відчувати великий біль і гіркоту від того, що один з Його найбільш довірених апостолів піддався страхові за себе і привселюдно Його відрікся. Проте, зустрівшись поглядом з Петром Ісус дав йому до зрозуміння, що не засуджує, але милосердиться і прощає йому його провину. Той погляд змусив Петра «плакати гірко» і пережити справжнє покаяння.
А третій момент — це прощення, яке Ісус уділив своїм розпинателям: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять!» (Лк 23, 34). Ісус тим самим залишив відкритою дорогу до покаяння для тих, хто бажав і завдавав Йому смерті. Здійснилися слова пророка Ісаї: «Він видав себе на смерть і був зачислений до злочинців. Але Він взяв на себе гріхи багатьох і вставляється за злочинцями» (Іс 53, 12).
Ці слова Ісуса є такі глибокі, що християнська традиція завжди з подивом згадує їх як взір до наслідування в щоденному житті.
Розповідають, що якась мама сильно скартала свого малого сина, бо, бавлячись, розбив її улюблену вазу. Минуло багато літ, аж ось одного дня під час молитви про внутрішнє оздоровлення їй пригадався цей випадок із вазою і їй стало дуже боляче за свою тодішню надмірну реакцію на пустощі малого сина. Ще раз пробачила йому цю витівку і вирішила написати йому листа, в якому перепрошувала його за тодішнє суворе картання, так, неначе б син був для неї менш вартісний, ніж якась там ваза.
Невдовзі після цього прийшла відповідь від сина з просьбою, щоб не переймалася, що все гаразд і т. д… Отримала також лист від невістки, в якому ця повідомила: «Здається, що останнім часом ти щось написала моєму чоловікові, бо тепер він такий щасливий, неначе б хтось зняв йому камінь з серця…»
Ісусе, навчи мене наслідувати Тебе у милосердній любові щодо кожної людини, а особливо — щодо моїх кривдників і винуватців. Амінь!
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії