#НазустрічВоскресінню 10. Гарний і правильний початок кожної молитви

7 лютого 2023

#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!

#НазустрічВоскресінню 10. Гарний і правильний початок кожної молитви

«Фарисей, стоячи, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар» (Лк. 18, 11).

Для багатьох людей молитва асоціюється майже виключно з проханнями, які ми заносимо до Бога. Втім, окрім молитви просьби є ще молитва прослави, покаяння, споглядання, подяки тощо… Зауважмо, що центральним моментом найголовнішої молитви Церкви — Божественної Літургії — є анафора, яка розпочинається закликом священнослужителя до присутніх в храмі піднести вгору серця і благодарити Господа.

Фарисей розпочав своє звертання до Бога словами саме подячної молитви: «Боже, дякую Тобі…». Не будемо сьогодні заглиблюватися в предмет цієї подячної молитви фарисея, бо він був, очевидно, хибним і недоречним: дякувати Богові за те, що ти не такий, як інші… Сьогодні радше прагну зупинитися на важливості подячної молитви як такої у наших стосунках з Богом. Св. Павло закликає християн: «За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі» (1 Сол. 5, 18). Дякувати за все непросто. Втім, навіть за очевидні добродійства, отримані від Бога, люди не раз забувають дякувати, — пригадаймо хоча б євангельську розповідь про зцілення десятьох прокажених, з яких лише один повернувся до Ісуса, щоб подякувати Йому за чудесне зцілення (пор. Лк. 17, 12–19).

Тож нам слід не занедбувати подячної молитви. Скажу більше слід ставити її на перше місце та починати нею будь-які інші молитви, щоб вони ставали тим більш корисними для нашого духовного життя. Отож:

Подяка перед молитвою прослави робить цю молитву більш конкретною і змістовною. Ми тоді будемо прославляти Бога не як Когось абстрактного, далекого від нас, а Когось, Хто завжди поруч, Хто нас провадить, захищає і обдаровує своїми безнастанними дарами. В інакшому випадку будемо схильні, як фарисей, хвалити самих себе, а не Господа Бога. «Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?» (1 Кор. 4, 7) — перестерігає св. Павло.

Подяка перед молитвою прохання укріплює нашу довіру і переконання, що Бог вислухає нашу молитву і дарує нам необхідну для спасення благодать. Дякуючи за дотепер отримані дари, ми укріпляємося у довір’ї до Господа та можемо відтак в спокої поручити Йому себе самих і наших ближніх, кажучи: «Нехай буде воля Твоя!» (пор. Мт. 6, 10; Лк. 22, 42), «Нехай зо мною станеться по Твоєму слову» (Лк. 1, 38).

Натомість подяка перед покаянною молитвою відновлює в нашій свідомості образ Бога — Творця і милосердного Отця, Який послав у світ Свого Єдинородного Сина, щоб той спас світ, а в ньому — бідних грішників, серед яких ми — перші. Вдячність Богові дозволить нам усвідомити, що гріх це — не просто переступ якоїсь заповіді чи закону, але невдячність супроти люблячого Бога — нашого Небесного Отця і нашого найліпшого і найщедрішого Добродія. Тоді і наше покаяння стане щирішим і глибшим, і ми, подібно до апостола Петра, «заплачемо гірко», а ці сльози принесуть нам Божу розраду, очищення і зцілення духовних ран.

«Дякую тобі, бо відповів мені і став мені спасінням… Ти єси Бог мій, і я дякую тобі, о Боже мій, тебе я буду возносити. Дякуйте Господеві, бо добрий, бо вічна його милість» (Пс. 118, 21.28–29).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії