#НазустрічРіздву: День 21. Іншою дорогою вертатися до свого краю

5 грудня 2023

#НазустрічРіздву — це авторський духовний медіапроєкт владики Богдана Дзюраха, апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії. У ньому єпископ прагне спільно із усіма людьми доброї волі благодатно та ефективно переживати кожен день Різдвяного посту на шляху до світлого празника Воплочення Божого Сина. Тому з усіма своїми фізичними та духовними силами вирушаймо у спільну мандрівку віри із владикою Богданом!

#НазустрічРіздву: День 21. Іншою дорогою вертатися до свого краю

Господь наказує і нам, подібно як царям зі Сходу, «до Ірода вже більше не вертати, а вирушати іншою дорогою до свого краю» (пор. Мт. 2, 12). Проте, можливо, сумний досвід нам підказує, що не так просто крокувати «іншою дорогою», не так просто раз на завжди стати на Божий шлях і більше не вертатися на шлях гріха і беззаконня. Як часто ми вже обіцяли Богові і собі самим, що вже не будемо повертатися до зла, але незадовго опісля знову почувалися поваленими на землю підступними спокусами лукавого! Чому так стається і як уникнути цих хитрих підступів диявола?

У поведінці трьох царів зі Сходу можемо виокремити три чесноти, які їм стали у пригоді у крокуванні «іншою дорогою», і які нам можуть допомогти перемогти всі підступи лукавого, а саме — покора, простота і послух.

Передовсім — покора. Її називають царицею чеснот. Тоді як демони — злі ангели стали такими через свою гординю, повернення «у свій край», до раю відбувається через покору. Диявол є хитрим і підступним, то ж людині, зраненій і ослабленій гріхами, важко розпізнати його підступи. А на додаток, у випадку побожних людей, диявол не спокушає їх відкрито до гріха, а радше ховається за позірним добром, подібно як це робив цар Ірод, кажучи, що бажає поклонитися Новонародженому, хоча, насправді, виносив у серці душогубні плани щодо Нього. Єдиним захистом перед хитрощами лукавого є Божа благодать, яка уділяється смиренним, бо «Бог гордим противиться, а покірливим дає благодать» (1 Пет. 5, 5; Як. 4, 6). Є така розповідь в Апофтегмах (мудрих висловах) Отців пустині: Один побожний монах побачив у видінні свою життєву дорогу, на якій диявол замаскував чисельні сильця, і, нажаханий видінням, спитав свого Ангела: «А хто ж зможе пройти цей шлях без шкоди для душі?», і тоді почув небесну відповідь: «Покора!».

Друга чеснота — це простота. Папа Франциск зауважує, що мудреці «не дискутують, не ставлять себе у центрі, а падають ниць перед Ісусом, Який є центром; не фіксуються на своїх планах, а відкриваються до нових доріг. В їхніх жестах видно безпосередній контакт до Господа, радикальну відкритість до Нього, цілковите віддання себе Йому» (Гомілія 6.01.2019). Так щиро може віддаватися лише дитина своєму батькові і матері — з усією довірою, відкритістю і простотою. Якщо будемо триматися Бога не з розрахунком, лицемірно, а з дитячою довірою і простотою, диявол не отримає доступу до нашої душі, а ми зазнаватимемо миру і безпеки, як про це пише псальмоспівець: «Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору. Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене. Я втихомирив і заспокоїв мою душу, немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя — душа моя у мене» (Пс. 131, 1–2).

А третя чеснота — це послух. Мудреці, отримавши вказівку Божу уві сні, не вагаються і не роздумують, а вирушають у дорогу. Вони стають подібними до св. Йосифа не лише у тому, що отримують Божі вказівки у сні, але і у тому, що, подібно до св. Йосифа, підводяться зі сну і йдуть за словом, виконують його, сповняють те, що Бог від них жадає. Якщо людина піддається Слову Божому, диявол вже не має місця у її душі. Бо ми, будучи обмеженими і слабкими, у нашому житті обов’язково когось тай слухаємося — або диявола-душогубця на смерть, або Бога-життєдавця — на спасіння і життя: «Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха — на смерть, чи то послуху — на праведність? Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности» (Рим. 6, 16–18).

Молитва

Господи мій і Спасителю Ісусе Христе! Ти знаєш мою неміч і знаєш підступи лукавого, який напосідається на мене. Провадь мене безпечною дорогою покори, простоти і послуху, щоб я міг за Твоєю ласкою оминути всі пастки і сильця диявола та крокувати спасенною дорогою Твоєї волі, вертаючись до свого краю — до Небесної вітчизни, де Ти живе і царюєш з Отцем і Святим Духом нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії