СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Найдовшим є лише перший крок, який ми робимо, і то не ногами, а серцем», — владика Микола Семенишин під час візиту у Богородчани
У другу неділю Великого посту, 12 березня, єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ владика Микола Семенишин здійснив душпастирський візит до храму Святого Івана Богослова, який знаходиться у смт. Богородчани.
На початку владику Миколу на подвір’ї храму радісно зустріли найменші парафіяни святині на чолі із настоятелем храму отцем Іваном Мачкодерою, протопресвітером Богородчанським. Про це зазначає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
«Преосвященний Владико, важко словами передати ті почуття, які переповнюють наші серця. Сьогодні не тільки богородчанська парафія, а ввесь богородчанський край, кожне село та кожна парафія сердечно вітає Вас, високодостойного гостя, уродженця нашого краю», — мовив о. Іван Мачкодера.
Опісля цього настоятель храму запросив єпископа очолити Архиєрейську Божественну Літургію. Співслужили владиці Миколі душпастирі Богородчанського протопресвітеріату, а також священнослужителі Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Зусилля чотирьох друзів
У часі моління єпископ-помічник виголосив проповідь, у якій роздумував про те, як долати перешкоди на шляху до нашого Спасителя: «Дорогі у Христі! Нас не може не дивувати й не захоплювати наполегливість чотирьох чоловіків, які несли на ношах приятеля, щоб покласти його до ніг Спасителя, прохаючи про зцілення. Ми не знаємо цього, але, можливо, вони здійснили довгу і виснажливу дорогу, поки прийшли до Ісуса. Можливо, перебуваючи ще вдома, хтось відмовляв їх від цієї подорожі, засіваючи в серцях сумніви, чи справді варто вирушати, і завдавати собі стільки труду».
Відтак владика Микола мовив: «Вони робили все, щоб їхній товариш міг пережити найважливішу зустріч у своєму житті — зустріч, яка принесе йому зцілення, яка поставить його на ноги, дозволить давати собі раду самому, а не чекати милості від інших, брати відповідальність за себе і своє життя у власні руки, одним словом — бути повноцінною людиною».
Зусилля заради зустрічі з Ісусом
Пізніше єпископ-помічник роздумував над самою зустріччю з Ісусом: «Зустріч з Ісусом перевершила усі їхні сподівання, бо Господь зцілив товариша не лише від фізичної недуги, але й від її первопричини — від гріхів. Справді, Господь як справжній лікар душ і тіл лікує не лише симптоми, але й первопричини, сягаючи до того, що чинить людину нещасливою, паралізованою, нездатною жити повнотою життя».
«Спитаймо себе сьогодні, дорогі у Христі, які зусилля я готовий зробити, щоб прийти до Ісуса?»
«Тих зусиль буде потрібно багато, не сумніваймося. Адже коли ми наважуємося йти до Ісуса, то противник цієї зустрічі — диявол, який неминуче ставитиме нам різноманітні перешкоди. Можливо, це будуть цілком приземлені, природні перешкоди, як, наприклад, домашні обовʼязки, втома після робочого тижня чи ще банальніше — відстань до храму. Багато хто саме цим намагається виправдати себе, до храму, мовляв, далеко. Насправді найдовшим є лише перший крок, який ми робимо, і то не ногами, а серцем! А тим кроком є наше бажання», — сказав владика Микола.
А на завершення проповідник мовив: «Дорогі у Христі, маємо бути готовими й ми до різного роду перешкод, щоб не знеохотитися і не відступити від нашого наміру наблизитися до Ісуса, пережити зустріч з Ним у вірі. Нехай Ісус побачить, подібно як побачив віру тих чотирьох чоловіків, і нашу віру, а за цією вірою дасть нам те, чого ми найбільше потребуємо для спасіння».
Завершення богослужіння і подяки
Опісля Літургії владика Микола вручив грамоти від архиєпископа і иитрополита Івано-Франківського владики Володимира Війтишина для найактивніших парафіян храму за те, що вони опікуються та дбають про свою парафію. Подяки отримали також жертводавці святині.
Відтак настоятель храму спільно зі священнослужителями та представниками місцевої влади подякував єпископу за архипастирський провід, а також за опіку та за теплий візит у Богородчани.
На завершення владика Микола уділив всім присутнім своє архиєрейське благословення. Завершилося моління виконанням духовного гімну України «Боже Великий, Єдиний».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
