«Наш дух стає все сильнішим, якщо ми віримо», — єпископ Гліб Лончина в Острозі
14 серпня в Острозі владика Гліб Лончина, єпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви, виголосив проповідь про християнську надію, віру у Воскресіння та Божу присутність у житті людини серед страждань і випробувань.
Роздумуючи над словами святого апостола Павла, владика звернув увагу на питання, які постають перед людиною перед обличчям смерті, хвороб, трагедій і зла. Якщо Бог є любов’ю, чому у світі існує стільки страждання? За словами владики Гліба, багато чого залишається для людини незрозумілим, тому потрібно знову і знову звертатися до Божого Слова, до Святого Письма. Про це повідомляє Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
Особливу увагу владика звернув на значення надії у житті християнина. «От бачите, якою важливою є надія в нашому житті?».
Посилаючись на слова апостола Павла, владика нагадав, що хоча «наша зовнішня людина занепадає, та наша внутрішня обновлюється день у день». Говорячи про старіння, хвороби та фізичну слабкість людини, він підкреслив: «Наш дух стає все сильнішим, якщо ми віримо».
Саме віру владика назвав ключем до християнського сприйняття життєвих випробувань. «Тут є ключ. Якщо ми хочемо дійсно по-християнськи жити цим життям, нам треба найперше повірити тому, що Господь говорить. І коли ми віримо, це робить нас сильнішими».
Він пояснив, що людина без віри може сприймати хворобу чи інше важке випробування як трагедію, після якої немає на що сподіватися. Натомість людина, яка має віру, навіть у час випробувань може звернутися до Бога зі словами: «Боже, я знаю, що Ти зі мною, Ти мене не покидаєш. Навіть у цій трагедії, що б зі мною не сталося, Ти зі мною».
Владика Гліб також звернув увагу на слова апостола Павла про тимчасовість земних страждань у порівнянні з вічністю. Він нагадав, що людське життя — 50, 70 чи 90 років — є коротким у порівнянні з вічністю, а теперішні страждання готують людині «вічну вагу слави понад усяку міру». За словами владики, віра в те, що Бог приготував для людини, дає силу переносити біль і різні страждання.
На завершення проповідник звернув увагу на слова святого Павла про видиме і невидиме. Те, що людина бачить і переживає зараз, є тимчасовим, натомість невидиме — вічне. Божа благодать і Божа сила невидимі, тому християнин покликаний довіряти Богові навіть тоді, коли не може зрозуміти того, що відбувається в його житті.
Віра в те, що Господь, Який воскресив Ісуса, воскресить також і нас та поставить біля Себе, є джерелом християнської надії. Саме ця надія дає силу не занепадати духом серед життєвих випробувань.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви




