СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Володимир Війтишин очолив святкування 120-ліття храму у смт. Солотвин, де висвятив чотирьох священників
У неділю, 29 жовтня, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин з нагоди 120-річчя храму здійснив душпастирський візит на парафію Різдва Пресвятої Богородиці, що у смт. Солотвин, однойменного протопресвітеріату. У часі святкових молінь з рук архиєрея чотири диякони отримали ієрейські свячення.
На моління зібралося запрошене духовенство архиєпархії, парафіяни храму, а також гості з різних околиць, як інформує Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Спершу єпископа на подвір’ї храму вітали парох о. Віталій Луцак, а також діти й молодь, запрошуючи очолити архиєрея урочисті богослужіння. Опісля розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив митрополит Володимир. Архиєпископу співслужили парох о. Віталій Луцак, протопресвітер Солотвинський о. Володимир Вишнівський, сотрудник парафії о. Дмитро Фуфалько, а також запрошені священнослужителі архиєпархії.
У часі Літургії митрополит звернувся до присутніх у святині, роздумуючи над уривком із Євангелії: «У притчі про сіяча Господь порівнює відносини між Богом і людьми, які неоднаково сприймають Його Божественне вчення. Для того, щоб зерно видало свій плід, насамперед повинно бути добре підготовлене поле, очищене від бурʼянів».
Роль Божого Слова у нашому житті
«Беручи за приклад сіяча у полі, Спаситель має на увазі духовного сіяча Божого. Тому бачимо: однакове здорове насіння падало на неоднаковий ґрунт. Одне падало обабіч дороги, інше — на каміння і між терня. Щось подібне діється з Божою наукою», — продовжив роздумувати владика Володимир.
«Сьогоднішня притча про сіяча і зерно, яке падає на різний ґрунт, має за мету пояснити нам, яку велику роль у нашому житті відіграє Боже Слово», — підкреслив митрополит.
Це Божі, а не людські Слова
За словами проповідника, на світі немає більше такої зрозумілої науки, як наука Ісуса Христа, бо Він Сам говорить: «Моя наука — не Моя, а Того, Хто послав Мене» (Ів. 14, 24). Тому вартість і значення Своєї науки Ісус опирав на авторитет Самого Бога, ніби хотів сказати «Це Божі, а не людські Слова».
Щасливі є ті люди, які своїми серцями стали подібні до доброї землі
«Які щасливі є ті люди, які своїми серцями стали подібні до доброї землі! І, напевне, кожен тут присутній бажав би, щоб це було його серце. Нехай же це Слово Боже буде і для нас всіх великим, неоціненним скарбом, щоб наш духовний ґрунт видав плоди добрих вчинків, а Небесний Отець не залишив нас без Своєї великої нагороди», — підсумував владика.
Рукоположення чотирьох нових священників
Після Великого входу з Чесними Дарами, згідно з уставом Церкви, відбувся Чин поставлення ієреїв. У цьому часі кандидати до священства — диякони Андрій Жук, Петро Євчук, Юрій Петранюк та Назарій Беляшин, після трьох обходів довкола престолу виголосили визнання віри.
Перед цим владика Володимир зазначив, що у цей день Івано-Франківська архиєпархія матиме ще чотирьох нових священників, зокрема своє душпастирське служіння як військовий капелан виконуватиме новоієрей — о. Петро Євчук, духовного проводу якого очікують українські захисники.
Відтак митрополит Володимир рукоположив дияконів у пресвітерський сан, зачитавши молитви ієрейських свячень, а опісля облачив їх у священичі ризи: єпитрахиль, пояс, нарукавники та фелон. Також новопресвітери отримали служебник та чашу, а згодом стали до престолу і поруч з усіма душпастирями продовжили служили Святу Літургію.
Завершення молитовного святкування
Після богослужіння митрополит Володимир привітав всю спільноту із 120-річчям від побудови храму, який разом зі своїми вірними пережив складні часи лихоліть. Архиєрей також закликав пам’ятати у молитвах про всіх жертводавців, архітекторів, будівельників храму. Згодом архиєрей вручив подячні грамоти парафіяльній спільноті, зокрема пароху храму за ревне виконування душпастирських обов’язків та розвиток парафії, а також членам парафіяльної ради храму. Крім того, такими ж грамотами нагородили представників місцевої влади.
Пізніше у святині всі присутні молилися за мир та перемогу України, виконуючи духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», а митрополит Володимир уділив усім своє архиєрейське благословення. Новоієреї ж, у свою чергу, висловили вдячність митрополиту за свячення.
Далі духовенство та молільники вирушили з храму і вирушили до хресної дороги у Солотвині, яку освятив владика Володимир. Також архиєрей у супроводі вірян і душпастирів здійснив освячення пам’ятних стендів за полеглими Героями України. На завершення для духовенства і вірних відбувся виступ дитячого хору Солотвинської громади.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
