Митрополит — не є босом, — 10 запитань до митрополита Бориса Ґудзяка від «Живого телебачення»

15 жовтня 2024

У чому унікальність Філадельфійської митрополії у США? Яка роль митрополита у спільноті? Про силу мʼякого стилю управління, формування оточення, особистих вчителів, важливість відпочинку та найкращу пораду, яку отримав у житті — розповів владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський, президент Українського католицького університету в інтервʼю на «Живе телебачення».

Митрополит — не є босом, — 10 запитань до митрополита Бориса Ґудзяка від «Живого телебачення»

Ділимось декількома тезами владики Бориса Ґудзяка:

Філадельфійська митрополія — це, передусім, люди. У США є 400 тисяч греко-католиків, які зосереджені у 209 парохіях. Є 4 єпарії, одна з них архієпархія. Ми маємо довгу історію і цього року в грудні відзначаємо 140 років з часу першого богослужіння в місті Шенандоа, де з 1880-х років почали селитися наші вірні.
В Америці є загалом 72 мільйони католиків, це 22 % населення. У Сенаті США католики становлять 25 %, а палаті представників їх 30 %. Це дуже потужний та впливовий сектор. Єпископи, священники, вірні Філадельфійської митрополії працюють над тим, щоб наші співбрати в Католицькій церкві чітко підтримували Україну. Досі нам це вдається.
Як митрополит, я стараюся, щоб ті люди, які долучаються до нашої спільноти, були кращими від мене. Думаю, що добрий лідер не повинен боятися сильних особистостей. Досвід Українського католицького університету, Паризької єпархії УГКЦ показав, що такий підхід є дуже плідним. Мені вдавалося залучати людей, котрі однією рукою не нищать те, що будують іншою, не намножують конфліктів і в такий спосіб дозволяють діяти Святому Духові. Ми є Церквою — Христовим тілом, маємо свої таланти, але, найперше, ми є втіленим задумом Божим, тому найважливіше, щоб дозволити Богові діяти, щоб те, що є Боже — любов до Господа і до ближнього — серед нас розвивалися. Це допомагає спільноті, єпархії, парохії та будь-якій організації бачити траєкторію.

Митрополит не є босом, а, швидше, символом єдності. Якщо лідер мусить звертати увагу на свій авторитет — це уже проблема. Будучи ректором УКУ 12 років, ми приймали в університеті за моїм підписом тисячі рішень, але ці рішення були прийняті у спільному обговоренні. Відтак лідер має чути своє оточення, адже це цементує солідарність та віддзеркалює, що є найважливішим — нашу подібність до Божого образу. В Бозі є три особи між якими не має конкуренції, а є взаємна вдячність, ділення, жертва. Ми як християни покликані щоденно наслідувати Божу триєдиність.
У Львові я маю портрети 58 моїх духовних старійшин, які намальовані на трьох картинах — це люди з Північної Америки, Західної Європи та Україна, які були для мене взірцями. Майже усіх я знав особисто. Я дякую Богові за цих людей і, властиво, їх в моєму житті набагато багато ніж 58.

Коли у 19-річному віці я приїхав на навчання в УКУ в Римі до Патріарха Йосифа Сліпого, один римокатолицький семінарист сказав мені — завжди добре мати духівника. Це найкраща порада, яку я отримав житті. І все своє життя я шукав духовних взірців, людей, на яких можна подивитися, навчитися від їхньої постави, способу думання. Центральними для мене були постаті Патріарха Йосифа Сліпого, священника Генрі Ноуена, Блаженнішого Любомира Гузара. Але найбільший відпечаток на мою душу поставила моя мама — своєю тихою молитвою та щоденним християнським свідченням.
Усім потрібен відпочинок. Якшо ми не відпочиваємо, то діємо з ілюзорним уявленням, що ще тиждень, ще місяць попрацюємо і спасемо світ. Але Спаситель є один, а нам треба знати обмеження свого тіла, своєї психіки, душі.

За матеріалами інтернет-ресурсу «Живе телебачення»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ