СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Борис Ґудзяк: Боротьба України з Росією — «пророчий захист Богом даної гідності»
Боротьба України у війні з Росії є «пророчою», показуючи, що «захист даної Богом гідності… відбувається ціною свого тіла та крові», — зазначив архиєпископ і митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк.
Команда інтернет-ресурсу «OSV News» супроводжувала архиєпископа Бориса Ґудзяка у великому турі Україною довжиною 2510,5 км 2–12 вересня, душпастирському візиті між регіонами, який включав декілька зупинок у Львівській, Київській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Дніпропетровській та Харківській областях, та перебування архиєпископа в межах 50 км від лінії фронту.
Подорож стражденною Україною
За цей час архиєпископ подорожував автомобілем і залізницею, часто проходячи через поліцейські та військові блокпости. Оскільки цивільне повітряне сполучення в Україні було призупинено після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яка продовжує агресію, розпочату в 2014 році, і яке було оголошено геноцидом у двох основних доповідях про права людини.
Повітряна тривога була постійною протягом усієї мандрівки архиєпископа, пронизуючи молитви щоденних Літургій, які він очолював або співслужив у численних парафіях, як греко-католицьких, так і римо-католицьких, уздовж маршруту. Протягом усієї подорожі не раз лунали вибухи від російських обстрілів та української ППО.
Незважаючи на невпинні залпи безпілотних літальних апаратів, бомб і керованих ракет з боку Росії, архиєпископ постійно дотримувався інтенсивного щоденного розкладу, який починався з відправи Літургії, а потім зустрічався з цілою низкою духовенства, монашества, лідерів служінь і мирян, а також урядовцями, військовими, науковцями та культурними діячами.
Зустрічі, які служили як нагодою для душпастирського слухання, так і можливістю для архиєпископа запропонувати розраду втомленим війною українцям, були «смиренними», викликаючи «повторні вирази вдячності» з боку учасників, — сказав архиєпископ Ґудзяк для «OSV News».
«Наші страждаючі брати і сестри знову і знову повторювали нам, що розділити з нами їхні страждання — це джерело надії», — сказав митрополит. «Ми зустріли багато різних людей, які говорили з нами від душі».
Серед місць, які відвідав єпископ, було кілька цивільних споруд, пошкоджених або зруйнованих російськими нападами, включно з Одеським портом і православним собором у цьому місті, які зазнали ударів Росії; жіночий сільськогосподарський кооператив в м. Українка Миколаївської області; а також житлові будинки та підприємства, які безпосередньо знищені Росією, такі як друкарня україномовних книг.
Відвідини постраждалого Харкова
Митрополит Борис Ґудзяк присвятив багато часу огляду житлових будинків у місті Харкові, які були зруйновані керованими бомбами, якими Росія щотижня сотнями бомбардує Україну. Крила боєприпасів, супутникова навігація та відсутність теплового сигнатури роблять зброю надзвичайно точною та важкою для виявлення, особливо коли російські війська стріляють з близької відстані по прикордонним містам, таким як Харків.
«Ракети та бомби часто падають до того, як спрацьовує сигнал про повітряну атаку», — пояснив архиєпископ Ґудзяк, оглядаючи залишки колись елітного житлового будинку на околиці Харкова. Обличчя конструкції було зрізано, показуючи залишки квартир мешканців серед звисаючих бетонних плит і вузлуватих металевих опор. В одній кімнаті можна було побачити книжкову шафу; в іншій на кухонних полицях було видно скляний посуд. Майданчик був усіяний пилом і сміттям.
«Це по всій Україні. Це відбувається щодня», — мовив єпископ Борис Ґудзяк. «Десятки людей гинуть майже щодня — мирні жителі у своїх будинках: хтось вечеряє, хтось спить, хтось няньчить свою дитину».
Далі український єпископ відвідав торговий центр «Епіцентр» у Харкові, куди 25 травня прилетіли дві керовані бомби, убивши 19 осіб і поранивши 48. Серед убитих були Ірина Мироненко, студентка першого курсу педагогіки Українського католицького університету, та її 12-річна дочка Марія. «(Ірина) намагалася донести Добру Новину Господа до дітей», — розповів владика Ґудзяк, засновник і Президент університету. «Сім’я приїхала купити змішувач.… (Вони були просто) людьми, які прийшли за покупками».
Він додав, що «тіла Ірини, Марії та інших жертв були невпізнанними», вони були «спалені до невпізнання» і ідентифіковані лише за допомогою аналізу ДНК. За його словами, чоловік Ірини Юрій, який разом з іншою дочкою подружжя пережив напад, «згорів, намагаючись їх врятувати».
«Ті, хто хочуть знищити цю країну, роблять це шматок за шматком і людину за людиною», — пояснив архиєрей.
Поїздка в Одесу
По дорозі архиєпископа в Одесу Український католицький університет оплакував втрату ще однієї студентки, 18-річної Дарини Базилевич, яка разом із матір’ю Євгенією та двома сестрами — Емілією та Яриною, 7 та 21 років — була серед 7 загиблих під час передсвітанкового удару 4 вересня по понад 50 цивільних будинках у Львові. Батько родини та єдиний, хто вижив, Ярослав, отримав вибухове поранення обличчя. Тисячі людей вийшли на вулиці Львова на похорони 6 вересня.
Перебуваючи в Одесі, митрополит Ґудзяк провів час у домі скорботного батька та вдівця Сергія Гайдаржи, який втратив свою дружину Анну та їхнього 4-місячного сина Тимофія під час атаки безпілотника 2 березня, у результаті якої загинули 12 осіб, у тому числі п’ятеро дітей. 2-річна донька подружжя Лізі та Сергій вижили. Побожний баптист Сергій Гайдаржі їздив до США у квітні, щоб зустрітися зі спікером Палати представників Майком Джонсоном щодо терміновості розблокування допомоги Україні, яка зупинилася.
Гайдаржі розповів архиєпископу Ґудзяку, що за допомогою перекладача він поділився своєю історією з Джонсоном, після чого вони разом помолилися.
«Через дві години (Джонсон) зробив заяву про допомогу Україні», — сказав Гайдаржи. Після вечері архиєпископ приєднався до Гайдаржі та його родини у молитві «Отче наш».
Запоріжжя
Недалеко від міста Запоріжжя митрополит Борис Ґудзяк помолився на військовому цвинтарі, втішаючи родину, яка оплакувала на могилі загиблого воїна. На прохання нареченої загиблого, архиєпископ освятив могилу однополчанина її хлопця, останки якого були поховані без жодної церемонії. «Вона не знала самого солдата; вона просто побачила, що там немає ні сім’ї, ні духовенства», — зазначив архиєпископ для «OSV News».
Під час свого перебування в Одесі та Запоріжжі український єпископ зі США зустрівся з місцевими персоналами «Карітасу», — частинами міжнародної мережі гуманітарної допомоги Вселенської Католицької Церкви, — щоб детально дізнатися про зусилля з надання допомоги українцям, оскільки вторгнення Росії наближається до 11-ї річниці.
У місті Запоріжжі, яке залишається під контролем України, хоча частина навколишнього регіону утримується російськими окупантами, які заборонили УГКЦ, «Карітас» і спільноту «Лицарі Колумба», архиєпископ Ґудзяк провів час із духовенством та парафіянами у храмі Матері Божої Неустанної Помочі. Парафія, заснована в невеликій, непоказній будівлі в 2016 році, значно розширилася і має нову церкву, катехитичний центр і жваву католицьку школу, названу на честь піонера католицької освіти св. Івана (Дона) Боско.
Учні школи усміхалися й гуртувалися навколо єпископа, який спостерігав, як одна дівчина малювала яскравими пастелями квіти. Піднявши очі від свого твору, щоб поглянути на архиєпископа Бориса Ґудзяка, дівчина зауважила: «О, подивіться — Бог відвідав нас!»
Також у Запоріжжі 11-річний хлопчик на ім’я Андрій, чий батько загинув на війні, підійшов до владики Бориса після щоденної ранкової Меси в римо-католицькому прокатедрі Отця Милосердного, сказавши, що хоче бути священником. Архиєпископ ніжно поклав руку на голову хлопчика та поблагословив його в тіні статуї св. Івана Павла ІІ, який пожертвував наріжний камінь для храму, взявши його з базиліки Святого Петра в 1998 році.
Такі моменти сяяли на тлі травм, втрат, втоми від битв і тортур, які пережили багато людей, котрі просили архиєпископа продовжувати привертати увагу до їхнього становища.
На Миколаївщині
Обраний голова Шевченківської об’єднаної територіальної громади Миколаївської області Олег Пилипенко розповів єпископові Борису Ґудзяку та пароху парафії Пресвятої Трійці УГКЦ отцю Тарасу Павлюсю про три місяці перебування в російському полоні після того, як його схопили під час роздачі їжі та медикаментів. «(Росіяни) знають, як руйнувати. Вам потрібно поширювати це (обізнаність) на кожному рівні. Україна бореться за весь світ, за цивілізацію», — сказав Олег Пилипенко, якого катували, а потім звільнили під час обміну полоненими, перед тим як представити «OSV News» осколок одного з ударів.
Проте похмура реальність російської війни та звірств в Україні не задушила віру людей, відзначив архиєпископ.
Він вказав на католицьких священників, які «розвинули свої парафії», незважаючи на «великий спротив» орієнтованих на Москву православних лідерів, а єпископ Михайло Бубній з Одеського екзархату УГКЦ «подвоїв свою єпархію парафіями та духовенством» за останнє десятиліття.
Декілька церков, які відвідав архиєпископ, активно розширювалися та ремонтувалися. У храмі Святого Димитрія в Харкові, який був сильно осквернений і спотворений під радянською владою, владика Борис Ґудзяк в рясі піднявся на дах, щоб оглянути поточний проєкт будівництва купола.
Після вечору молитви та спілкування з парафіянами Преображення Господнього в Лозовій — приблизно 145 км на південь від Харкова, колишній православній парафії, яка увійшла в повне сопричастя з УГКЦ у 2021 році за архиєпископа Ігоря Ісіченка — архиєпископ Борис Ґудзяк вигукнув: «Я хочу, щоб усі мої парафії були такими, як ваші!»
Україна стала «епіцентром глобальних змін», де українці «захищають нашу спільну, Богом дану людську гідність… демократичний світ… свободу релігії та… міжнародний правопорядок», — підсумував на завершення митрополит Борис.
«Те, що тут відбувається, є пророчим», — сказав він. «Питання в тому, чи будуть пророки почуті?»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
