СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМирослав Маринович розповів студентам ЛНУ ім. І. Франка про моделетворчі ідеї митрополита Андрея Шептицького
Український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович зустрівся зі студентами та викладачами ЛНУ ім. Івана Франка.
Як інформує пресцентр університету, розпочав захід вітанням запрошеного гостя проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Університету Володимир Качмар. «Для мене є великою честю представити людину-дисидента, людину-легенду, доброго приятеля Університету пана Мирослава Мариновича. Лекція, з якою він збирається виступити, є надзвичайно важливою та актуальною зараз, адже навколо самої постаті Митрополита Андрея Шептицького можна вести чимало розмов: він завжди відстоював патріотичні позиції і не можна не згадати, як 1910-го року виступав в Парламенті з резолюцією та вимогою заснувати український університет у Львові», — зазначив Володимир Качмар.
Мирослав Маринович під час лекції окреслив основні віхи власного дослідження провідних ідей митрополита Андрея Шептицького та зробив спробу екстраполювати погляди мислителя на сучасність. Опираючись на суворі межі академічної години, лектор провів вичерпний екскурс у багатогранність думок Предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви та продемонстрував симбіоз його догм із багатьма сферами суспільного і політичного життя.
«Шептицький зазирнув на століття вперед», — Мирослав Маринович
Своє дослідження Мирослав Маринович базував на класифікації ідей митрополита за політико-економічними теоріями «win-win» та «win-lose» («нульової суми»). «Шептицький зазирнув на століття вперед. Була частина держав, де спрацювала логіка „win-win“, згідно з якою капіталісти і робітники навчилися співіснувати та враховувати інтереси один одного. А був регіон, де перемогла філософія нульової суми: робітники знищили буржуазію. Скажіть, будь ласка, хіба зараз ноги усіх біженців не спрямовані туди, де перемогла перша теорія?», — зазначив дослідник.
Опираючись на критерії духовної та матеріальної мотивації, лектор зобразив постать Андрея Шептицького як уособлення принципу «win-win», образотворця політичної нації України та засновника певної господарської моделі.
«Економічна акція в Галичині, зорганізована Митрополитом Шептицьким, передбачала важливий ланцюжок етапів: моральне перевиховання усього народу, організацію духовенства, яке було промотором реформ, просвіту навіть найнижчих верств населення, широку кампанію самофінансування та самоорганізацію у сфері виробництва і торгівлі», — зазначив Мирослав Маринович і додав, що така економічна модель була унікальною для свого часу, оскільки була «чи то капіталізмом з людським обличчям, чи то християнським соціалізмом з визнанням приватної власності».
Андрей Шептицький та формула політичної нації
Своєрідним невловимим містом Ельдорадо на мапі історії для українців була і є формула політичної нації: хтось шукав її серед калейдоскопу іноземних моделей, хтось стверджував, що її існування неможливе, а, за словами лектора, Андрей Шептицький був тим, хто сформував та утвердив таку формулу у часи найбільшого військового божевілля. «Від уряду очікуємо мудрого справедливого проводу громадян, який задовольнив би потреби і добро всіх замешкаючих наш край громадян, без огляду на те, до якого віросповідання чи суспільної верстви вони належать», — стверджував митрополит.
Що краще: дати вбогому склянку води чи показати шлях до озера?
Окремо лектор торкнувся питання патерналізму (такого притаманного пострадянському мисленню українців) і проілюстрував правильні шляхи трактування та практичного застосування цього терміну, згідно із філософією Митрополита. «Патерналізм — ще одна суспільна проблема, яка була тоді і є сьогодні. Дилема полягає у визначенні, що краще: дати вбогому склянку води чи показати шлях до озера? Так, треба дати води, бо, можливо, це те, чого людина найбільше потребує саме зараз, але, при цьому, обов’язково потрібно повести до водойми, аби надалі особа могла зарадити собі сама», — пояснив Мирослав Маринович і цим наголосив на викривленому сприйнятті нашою нацією того, хто є, а хто повинен бути каталізатором формування суспільного та індивідуального блага.
Аби подати слухачам максимально повне розуміння широкоспектральних ідеологем Андрея Шептицьго, які й стали основою для формування запропонованих економічних та суспільних моделей життя, Мирослав Маринович вдався до цитування й інших думок митрополита. Так він окреслив позицію богослужителя стосовно милосердя: «В годину смерті з цілого майна залишиться Вам лиш те, що Ви дали убогому», — вважав Шептицький. Відповідну тезу дослідник плавно реорганізував у ще одну модель, на жаль, актуальну для теперішньої ситуації в Україні, — позиції стосовно свого ворога.
Відповідати любов’ю на ненависть
Мирослав Маринович підвів аудиторію до думки, що, з одного боку, свою державу потрібно захистити будь-якою ціною, а з іншого, дуже важливо, вивільняючи власну ненависть та агресію, не уподібнитися до того, «з ким схрещуєш свій меч». Усі присутні погодилися, що непосильно складним завданням, навіть для вірної Богові людини, є відповідати любов’ю на ненависть, незважаючи на те, що така ідея лежить у самій основі усього християнського вчення.
Завершив свою лекцію Мирослав Маринович цитатою Андрея Шептицького: «Пам’ятайте, що ніколи [нічого] корисного для свого народу не осягнете через супротивну Божому законові поведінку!», і закликав слухачів до обговорення та критики власного дослідження. Таким чином усі присутні мали змогу подискутувати з релігієзнавцем щодо почутих ідей та інших дотичних до філософії Андрея Шептицького тем у «форматі питання-відповідь».
За матеріалами Львівського національного університету ім. Івана ФранкаПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
