СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми також можемо воскрешати духовно померлих», — владика Петро Стасюк
Роздумуючи над чудом Ісуса Христа — воскресінням сина вдови з Наїну, владика Петро Стасюк, єпарх Мельбурнський, наголошує, що ми також покликані до здійснення воскресіння духовно померлих осіб.
Близько сорока років тому, у 1982 році в Москві під час похорону Леоніда Брежнєва, лідера Радянського Союзу, можна було спостерігати один із найбільших знаків надії на воскресіння тіла. Переслідування релігій в Радянському Союзі було найжорсткішим за всю історію людства. Були мідні сурми, паради, сталеві каски але не було навіть натяку на віру. В самий останній момент перед тим як зачинити труну Брежнєва, його дружина Вікторія, яка стояла поруч, нахилилася та перехрестила тіло Леоніда.
В сам розпал комуністичного атеїзму ніхто не міг заперечити, що окрім воскреслого Христа, нічого не може допомогти справитися з горем смерті.
Зустрітися зі смертю сам на сам
У Євангеліє від св. Луки (7, 11–16) ми читаємо про вдову з Наїну. Її чоловік помер і Ісус побачив похоронну процесію її єдиного сина. Ісус показує нам, як ми можемо реагувати, коли стикаємося сам на сам зі смертю.
Важливо, що ані жінка, ані будь-хто в процесії нічого не просили в Ісуса. Вони не сподівалися на жодну допомогу і нічого не очікували. Те, що зробив Ісус — це благодать, яка йде від чистого серця. Чудо — це цілковита любов та співчуття Ісуса.
Ісус глибоко перейнявся болем жінки. Ісус завжди співчуває, коли бачить людські страждання та нужди. Це дає нам надію. Можливо, ми думаємо, що ніхто не розуміє нашого відчаю. Коли ж ми знаємо, що хтось турбується про нас, це дає нам хоча б трішки надії. Ми не самі. Ісус турбується та розуміє.
Ісус просить жінку припинити плакати. Він просить жінку покластися на нього. Він допоможе!
Ісус сподівається, що кожен з нас буде посланцем його турботи та любові
Ми також. Як християни та свідки Христа маємо стати опорою для тих, хто заблукав та є нужденним. Ми маємо молитися, щоб стати такими, як Ісус.
Коли ми дбаємо про когось, це завжди відкриває серця тих людей, щоб самим слухати правду Біблії.
Ми ніколи не знаємо, коли ми зустрінемо когось, хто є духовно мертвим. Якщо ж ми візьмемо приклад з Христа, ми самі здивуємося, як позитивно ми можемо впливати на інших.
Так багато людей живе у духовному неспокої. Ісус сподівається, що кожен з нас буде посланцем його турботи та любові. Цікаво, скількох життів торкнулася Вікторія Брежнєва своїм простим жестом?
† Петро Стасюк,
єпарх Мельбурнський
