«Зупиніться, не минайте, полюбіть», — Глава УГКЦ у Тернополі закликав молодь бути милосердними самарянами

22 листопада 2026

«Якщо ви запитаєте, що в наш час означає любити, перед ваші очі Господь Бог поставить зранений війною український народ — тих, кого ворог людського роду тяжко обікрав та поранив і хоче кинути на узбіччі сучасної історії вмирати. Дівчата, хлопці, прошу вас, зупиніться, не минайте, полюбіть. Полюбіть усім своїм серцем, усією своєю душею, усією своєю силою і думкою, а тоді зрозумієте, які діла милосердного самарянина ви повинні звершити в сучасних обставинах життя нашої Церкви і народу». Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді у 25-ту неділю після Зіслання Святого Духа.

«Зупиніться, не минайте, полюбіть», — Глава УГКЦ у Тернополі закликав молодь бути милосердними самарянами

22 листопада Предстоятель очолив Богослужіння в архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Тернополі з нагоди 15-річчя заснування Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Із ним співслужили: митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Теодор Мартинюк, архиєпископ-емерит Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії владика Володимир Фірман, єпарх Бучацький владика Дмитро Григорак, єпарх Кам’янець-Подільський владика Іван Кулик, екзарх Луцький владика Йосафат Говера та єпископ-помічник Бучацької єпархії владика Терентій Цапчук.


«Любов — це особливий стосунок, коли „ти“ важливіше за моє „я“»

Роздумуючи над євангельською притчею про милосердного самарянина, Блаженніший Святослав звернув увагу на запитання законовчителя до Ісуса Христа про те, що потрібно зробити, аби осягнути вічне життя. За словами проповідника, відповідь на нього міститься у двох головних заповідях — любові до Бога і ближнього.

«Але, мабуть, уже в той час люди перестали розуміти, що означає оце дивне таємне слово „любов“. „Любити“ — що це означає? Бо любов — це завжди стосунок між „я“ і „ти“. А дуже особливий стосунок, коли „ти“ важливіше за моє „я“».

Предстоятель наголосив, що саме здатність побачити іншу людину та зворушитися її стражданням відкриває шлях до вічного життя. Пояснюючи цю думку, він зосередився на поведінці священника, левіта і самарянина, які побачили побитого розбійниками чоловіка.

«Бачачи рани, неміч, кров і смерть ближнього, вони запитали себе: „Що буде зі мною, коли я зупинюся і допоможу?“ Очевидно, що тогочасні ритуальні закони богослужби у храмі їм дали відповідь: „Мабуть, ти станеш нечистим, нездатним до звершення релігійних обрядів“. Тому вони більше дбали про себе, про те, що станеться з ними, ніж про те, що буде з тим нещасним чоловіком, який помирає на їхніх очах».

Натомість самарянин, за словами Патріарха, поставив собі цілком протилежне запитання: «Мабуть, він подумав: „А що буде з ним, не зі мною, але з ним, коли я його не врятую? Що буде з ним, як я пройду мимо?“. Цікаво, що самарянин — це був той, до кого б ніколи єврей не звернувся із проханням про допомогу. Бо він був чужинець, ворожий, на якого не можна було розраховувати».

Відтак Блаженніший зауважив, що євангелист Лука описує 10 учинків милосердного самарянина. Водночас джерелом усіх його дій була любов, яка спонукає людину не залишатися байдужою.


«Але, мабуть, мотором, який урухомив серце, душу, думку, силу, тобто волю цього самарянина, — була любов. Ота сила, яка зворушує людину і приводить її до руху. Він надійшов, побачив, змилосердився. Це дивне слово „милосердя“, означає діяльну любов, яка справді зворушує всю твою істоту».

Проповідник також нагадав, що жодне діло милосердя не залишається непоміченим Богом.

«Кожне діло милосердя, яке ми чинимо ближньому, Господь пам’ятає у вічності. І все те, що ми зробимо не собі, але ближньому, Він, коли вдруге прийде у славі судити живих і мертвих, віддасть нам сторицею. Можливо, саме ті діла милосердного самарянина, які стали плодом його любові до Бога і ближнього, є вічним життям, яке починається вже сьогодні».

Владика Михайло Сабрига — милосердний самарянин свого часу

Згадуючи 15-річчя Тернопільсько-Зборівської митрополії, Глава УГКЦ наголосив, що її історія нерозривно пов’язана зі служінням людей, які вміли бачити потреби ближніх і відповідати на них діяльною любов’ю.

Особливо він згадав владику Михайла Сабригу, першого єпископа Тернопільської єпархії, назвавши його «першим милосердним самарянином», який заклав підвалини митрополії. Цьогоріч минає 40 років від його єпископської хіротонії та 20 років від відходу у вічність.

«Він, молодий юнак, який щойно повернувся з радянського війська, мабуть, бачив зранений, зневажений український народ у радянській тюрмі, бачив переслідувану Українську Греко-Католицьку Церкву в її підпільному житті, побачив, наблизився, змилосердився, не пройшов мимо», — сказав Предстоятель.


За його словами, рішення стати священником у час переслідувань вимагало поставити любов до Бога і ближнього вище за власну безпеку.

«У ті часи стати підпільним священником означало зрозуміти і здійснити те, що Боже „ти“ і „ти“ мого ближнього в моїх очах важливіше за власне „я“. Саме тому, можливо, його душа так відчувала красу мистецтва. Він залишив нам свої чудові малюнки, вірші, тексти рукописних проповідей».

Згадуючи подальший розвиток церковного життя на Тернопільщині, Блаженніший Святослав подякував владиці Василеві Семенюку за його багаторічне служіння, виховання нових поколінь священників і розвиток Марійського духовного центру «Зарваниця».

Окремі слова вдячності Предстоятель також висловив митрополиту Теодорові Мартинюку, який сьогодні очолює Тернопільсько-Зборівську митрополію.


Звертаючись до духовенства та вірних, Патріарх закликав зробити ювілей нагодою для оновлення любові й відповідальності за майбутнє України: «Ми сьогодні хочемо просити: Господи, навчи нас любити. Господи, своєю силою любові зворуш сьогодні наші серця. Нехай ця митрополія стане направду родиною тих людей, які вміють побачити потреби свого ближнього і думати не про те, що буде з ними, а про те, що буде з Україною сьогодні й завтра».

Заклик до молоді: «Іди і роби так само»

Нагадуючи про Тиждень молитви за покликання до священничого та богопосвяченого життя, Блаженніший Святослав звернувся до українських юнаків і дівчат. Він наголосив, що покликання до любові — основа людського життя, а сьогодні особливим простором його здійснення стає служіння народові, зраненому війною.

За словами Глави УГКЦ, відповідь на страждання ближніх має виявлятися не лише у співчутті, а й у конкретних учинках милосердя.

«Дівчата, хлопці, це сьогодні до вас, які слухаєте оці божественні слова про життя вічне, Господь Бог каже: „Іди і роби так само“» (Лк. 10, 37).


Відтак Предстоятель наголосив на важливості нових покликань до священничого та монашого життя, закликавши батьків підтримувати дітей на цьому шляху.

«Нам так важливо, щоб завжди було кому стояти при Божому престолі, кому бути тими руками Божого милосердя, які Господь продовжує простягати до свого народу. Прошу батьків: уважно приглядайтеся до ваших дітей. Якщо вони мають покликання до священства чи монашества, — підтримуйте їх».

Особливе прохання Предстоятель скерував до священників, наголосивши на їхній відповідальності за супровід молодих людей, які розпізнають своє покликання.

Слова вдячності митрополита Теодора Мартинюка

Наприкінці Богослужіння до Блаженнішого Святослава звернувся митрополит Тернопільсько-Зборівський владика Теодор Мартинюк. Від імені єпископів, духовенства, монашества та мирян він подякував Главі Церкви за участь у святкуванні ювілею митрополії і постійну підтримку її вірних.

«Так Господь розпорядився, що у Вашій особі, ми, єпископи, маємо співбрата, який завжди є поруч із нами. Священники у Вашій особі мають мудрого батька, який своїм словом їх кріпить і дає наснагу у священничому служінні. Для наших мирян Ви є тим мудрим проповідником, що надихає кожну особу, кожного українця й українку продовжувати боротьбу. Дуже часто наші миряни кажуть, що, слухаючи Вас, вони щоразу кажуть собі: треба йти вперед».


Митрополит також згадав внесок владики Михайла Сабриги та владики Василя Семенюка у становленні й розвитку церковних структур на Тернопільщині та Хмельниччині.

На знак вдячності та згадку про Тернопільщину митрополит подарував Блаженнішому Святославові картину тернопільського художника Володимира Окрутного.

Фото: Роман Жаровський
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae