СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми потребуємо такого богослов’я, яке випливає з досвіду, що нас оточує», — митрополит Борис Ґудзяк
26–28 вересня в Українському католицькому університеті відбувся Всецерковний форум «Богослов’я УГКЦ в ХХІ столітті: знаки часу і надії». У ньому взяли участь майже 200 науковців, священників і богопосвячених осіб. Форум відкрив Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, а завершальне слово прозвучало від митрополита Бориса Ґудзяка, який приєднався онлайн.
Митрополит звернув увагу, що ця зустріч почалася в день святого апостола і євангелиста Івана Богослова — покровителя Філософсько-богословського факультету УКУ і першого, кого Церква назвала богословом. Про це розповідає Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії.
«Саме він прихилив своє вухо до Господнього серця, чув його стукіт і відчував запах Божої присутності серед нас. Іван був найближчим до Христа, і через нього Спаситель поручив людству Богородицю як Матір. Ви всі, як улюблені сини й доньки Господні, є спадкоємцями Івана Богослова та всіх апостолів. Дякую Богові за вас і ваш подвиг», — сказав митрополит.
Він пригадав, як після виходу Церкви з підпілля понад 35 років тому починали формуватися перші богословські ініціативи: «Тоді отець Мирон Бендик організовував курси для священників у сільських хатах, отець Андрій Чировський приїжджав із першими богословськими лекціями, а отець Михайло Димид навчав велику групу священників і семінаристів. Це були часи, коли в країні з понад 50 мільйонами населення фактично не було жодного академічно сформованого богослова. А сьогодні наша Церква, наука, університет, семінарії, видання і ви всі є дороговказом для українського суспільства. І це покликає нас до високої відповідальності».
Митрополит наголосив на особливому завданні сучасного богослов’я: «Ми потребуємо такого богослов’я, яке випливає з досвіду, що нас оточує, — війни та ран… Наше богослов’я також є покаянним, смиренним, воно бачить наші немочі і нашу силу у Бозі та взаємному сопричасті, яке збереглося крізь десятиліття підпілля… І сила маргіналізованих, немічних — у сопричасті, близькості».
«Я надіюся, що наше богослов’я зможе осмислювати сьогоднішні втрати, біль, смерті, брутальність цієї війни, виходячи не лише з мудрості останніх днів, а й останніх десятиліть і століть. Треба не боятися йти до бізнесу, бути на майдані, говорити в політичній сфері Божим словом», — додав він.
Наприкінці митрополит підкреслив, що богослов’я має відображати різні голоси в Церкві. Воно повинно черпати натхнення не лише з досвіду священників чи науковців, але й ураховувати бачення жінок, мирян та мирянок, адже саме так воно буде повнішим і ближчим до життя людей.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
