СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМолитва за прославу с. Амброзії Сабатович зібрала у с. Туринка сестер служебниць з різних куточків світу
У неділю, 30 березня 2025 року, єпарх Сокальсько-Жовківський Петро Лоза відвідав парафію Преп. Параскевії у с. Туринка, Жовківського протопресвітеріату. Святкове богослужіння на парафії відбулося з нагоди молитви за прославу сестри Амброзії Анни Сабатович, СНДМ, яка походила із Туринки. Її беатифікаційний процес розпочався 30 травня 2008 року.
Як повідомляє місцева єпархіальна пресслужба, на спільну молитву численно прибули сестри служебниці з Риму, Львова, Жовкви та Шептицького.
Владика Петро звершив Архиєрейську Божественну Літургію та звернувся до вірних із духовним словом, зосередивши свою увагу на євангельській розповіді про зцілення німого біснуватого юнака.
«У часі лихоліття ми часто питаємо: „Боже, чи Ти є серед нас? Чи дійсно є з нашим народом?“ Можливо, нам потрібно повторювати слова цього батька? Свято, до якого рухаємося дорогою посту, є центральним моментом, коли кажемо про віру. Апостол Павло говорить, що якби Господь Ісус не воскрес із мертвих, марною би була проповідь і віра. У цьому уривку Доброї Новини момент віри підставою є знання, що майбутнє людини є в руках Божих», — наголосив проповідник.
Далі єпископ зазначив, що сьогоднішня молитва спрямована до Господа, щоб пригадати і молитися за прославу і залічення до святих с. Амброзії Анни Сабатович, яка народилася у цьому селі. «Ми молимося, щоб Господь благословив, а ми могли втішатися проголошенням святою сестри. Є великою ласкою для нас, що посеред нас народжувалися такі люди. Хочеться, щоб запал і віра жевріла в наших серцях», — мовив єпископ.
Наприкінці свого слова проповідник закликав молитися за покликання до чернечого і священничого стану, а також жертвувати собою задля добра інших, щоб розвивалася Церква: «Священник — це той, хто приносить жертву за свій народ. Він є світлом для світу для тих, хто ще не прийняв Христа. Те, що ми молимося за сестру, засвідчує, що її приклад для є нас взірцем і вона з нами в молитві є заступницею і помічницею у нашій вірі. Будьмо тими, хто хоче йти за Христом і поручати Йому все, що маємо в житті».
Після Божественної Літургії с. Луїза Цюпа, СНДМ, яка займається беатифікаційним процесом с. Амброзії, розповіла про її життя і подвиг. Також представлення історичних моментів з життя сестри Амброзії приготувала молодь парафії під керівництвом катехита парафії Оксани Грещак.
На завершення заходу із подячним словом звернувся адміністратор парафії о. Михайло Кормило, а також с. Христофора Буштин, СНДМ, провінційна настоятелька провінції Співстраждання Матері Божої в Україні Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії.
Довідка
Сестра Амброзія Анна Сабатович народилася 2 серпня 1895 року в Туринці поблизу Жовкви на Львівщині, у родині Миколи та Юстини Сабатович з роду Скоропад. Була охрещена у місцевій церкві з рук пароха Туринки о. Лавра Дрималика, та отримала Таїнство Миропомазання. Під час Хрещення їй дано ім’я Анна.
У вересні 1895 року разом з батьками і старшим чотирирічним братом Іваном, прибула до Бразилії. Сім’я Сабатовичів оселилася в одній колонії неподалік міста Прудентополіс, де Анна виростала в глибокому християнському дусі, який плекала родина Сабатовичів.
Коли Анні виповнилося 23 роки вона вирішила посвятити своє життя на служіння Богові у Згромадженні сестер служебниць Непорочної Діви Марії. 28 серпня 1917 року вступила до Згромадження в м. Прудентополіс, прийнявши чернече ім’я Амброзія.
22 грудня 1925 року с. Амброзія склала свої довічні обіти.
Сестра Амброзія виконувала місію служебниці у різних домах Згромадження, працюючи на кухні і виконуючи інші домашні справи. В Ріо-дас-Антас, колонії, яка належить до Круз Масядо, з великою відданістю опікувалася хворими, виявляючи при тому особливу харизму — жертвенну любов до ближнього.
Сестра Амброзія була низького росту, однак сильної фізичної і духовної будови. Працьовита, ревна і самовіддана, побожна, скромна, покірна і для всіх доступна, була завжди готова допомагати тим, хто у неї просив допомоги. Любила дітей і, опікуючись ними в інтернаті, пильно дбала про їхнє людське і християнське виховання.
Життя с. Амброзії було постійно зосереджене на Бозі і любові до ближнього. Тому вона була завжди готова пожертвувати собою. 28 лютого сестра сповнила героїчний акт найбільшої любові під час пожежі, яка спустошила дім сестер на Ріо-дас-Антас. Померла як правдива мучениця разом з шістьма дівчатами, які перебували зі сестрами, а її обгоріле тіло знайдено, тримаючою в обіймах найменшу з дівчаток. Похоронена с. Амброзія разом з дівчатами на цвинтарі неподалік від погорілої хати.
Кілька років пізніше на місці пожежі споруджено кам’яну могилу, на верху якої поставлено хрест з іменами невинно погорілих, на пам’ять жертв тієї жахливої події.
Відразу після смерті с. Амброзії і дівчаток Анни, Лідії, Амелії, Аніти, Кармелії і Лурдис деякі місцеві особи, а особливо родичі загиблих, почали звертатись до них у молитві, поручаючи їм свої потреби, в чому часто були вислухані. Однак, лише з відзначенням 50-ої річниці їхньої смерті між вірними поширилась молитва за посередництвом с. Амброзії та дівчаток, зросла опінія їх святості. Тепер багато осіб отримують від Бога великі ласки через їхнє заступництво.
30 травня 2008 року був офіційно відкритий процес беатифікації слугині Божої с. Амброзії
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
