СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМолились за звільнення полонених та зниклих безвісти: у Софії Київській пройшла екуменічна Хресна дорога
У Києві пройшла Хресна дорога за військовополонених та повернення миру в Україну. Поруч молились православні, римо-католики, греко-католики. Також у спільній молитві взяли участь колишні полонені, рідні зниклих безвісти та військовослужбовці.
Військові строї та чорне вбрання священників, лампадки й тиха молитва. Біля Софіївського собору, якому тисяча років, молилися за побратимів і рідних, за тих, хто у мороці неволі, хто зник безвісти. Про це розповідають Ольга Скотнікова та Борис Корпусенко для інтернет-ресурсу «Вечірній Київ».
На Хресну дорогу до Софії Київської прийшло кілька сотень людей. Чимало з них були з дітьми. Саме діти першими почали молитву за захисників.
«Це були люди, які хотіли розпочати Страсний Тиждень з Ісусом у молитві, в якій поєднували свій біль з болем Ісуса Відкупителя», — сказав у інтерв’ю для ватиканських медіа Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, який очолив молитву.
Хресна дорога — це богослужіння, яке складається з 14 станцій та символізує шлях Ісуса на Голгофу перед розп’яттям. На кожній зі станції згадують ту чи іншу муку розіп’ятого Спасителя. Зазвичай римо-католики проходять Хресною дорогою у Страсну п’ятницю в Колізеї у Римі.
Військові Головного управління розвідки Міноборони прийшли до Софії Київської із закритими обличчями. Їх очі говорили більше, ніж слова. Павло у розмові з «Вечірнім Києвом» зізнався, що молитиметься про побратимів. «Без них багато з нас вже не жили б на цьому світі. І тому я щодня згадую та звертаюсь до Бога, щоб він врятував їм життя, щоб їх визволили з полону, обміняли», — поділився розвідник.
«Тільки перед Богом ми можемо сказати те найважливіше, що хочемо», — зазначив Павло з позивним «Скульптор».
Міжнародний жіночий рух «За сімейні цінності» став організатором Хресної дороги. Його представниці Наталія Федорчук та Лідія Дмитрусь зазначили, що шлях, який Ісус Христос пройшов на Голгофу, полонені та їхні сім’ї проходять щодня.
Саме тому Хресна дорога у Софії Київській — це форма підтримки за тих, про кого практично нічого не відомо, хто переживає тортури й неволю, чиї родини не сплять ночами й страждають через невідомість і біль за рідну людину. Молитись і просити Божої помочі — ось головна мета Хресної дороги, кажуть організаторки.
«Ми присвячуємо цю Хресну дорогу полоненим, які не мають жодної допомоги, окрім обмінів. Вся Україна в духовному сенсі з ними. Звертаємося смиренно до Господа Бога, щоб він прийняв нас у свій захист духовний і тілесний», — сказав Папський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, який очолив Хресну дорогу.
У розмові з кореспондентом «Вечірнього Києва» він зазначив, що ми крім молитви наразі нічим не можемо полегшити страждання тих, хто в полоні, навіть води чистої їм дати. Саме тому спільна екуменічна молитва до Бога напередодні Страсного тижня — є найбільша допомога.
Віталій Дончак, священник ПЦУ, який служить у Михайлівському Золотоверхому, розповів, що православні приєднались до екуменічної молитви, адже саме молитва — перше, на що покладається християнин. Звернення до Бога, його промисел у такій складній справі, як звільнення з полону, найважливіші. Особливо у такому місці, що об’єднує християн — Софія Київська. Міжконфесійна Хресна хода символізує тут об’єднання всіх за звільнення української держави.
Тут чимало військових, які втратили фізичні можливості бути на фронті, тож нашим завданням є підтримати їх, зазначив Віталій Дончак.
Отець Ігор Гайдук, священник УГКЦ з храму Святої Софії на Петропавлівській Борщагівці, нагадав, що п’ятниця — молитовний день для християн.
Хресна дорога — це намагання переосмислити своє життя. «Ми тут зібрались сьогодні, щоб солідаризуватись з населенням України. Люди мордуються і переживають трагедію, знаємо, що молитва — це найголовніший спосіб попросити у Бога миру», — зазначив священник УГКЦ.
Варто додати, що Українську Греко-Католицьку Церкву також представляли два єпископи: владика Андрій Хім’як, єпископ-помічник Київської архиєпархії та Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, та владика Богдан Манишин, єпископ-помічник Стрийської єпархії та керівник Департаменту військового капеланства при Патріаршій курії УГКЦ. Наприкінці заходу вони мали окреме слово до всіх учасників молитви.
Владика Богдан у своєму зверненні до присутніх наголосив про важливість покликання і служіння жінки, особливо під час війни. «Під хрестом Ісуса стояли жінки. Сьогодні під хрестом України також стоять жінки: ті, які не бояться народжувати дітей під час війни, які не бояться жити в Україні, і ті, які виховують воїна. Бо покликання жінки — це підтримати мужність чоловіка, але кожна любляча жінка — мати, дружина, сестра, донька — йде далі, вона бере участь у вихованні воїна, який вміє любити Україну», — сказав владика Богдан.
Великий дерев’яний хрест попереду ходи несли військові.
Обряд Хресної дороги полягає в тому, що особа, чи церковний похід спиняється перед кожним із 14 образів, читаючи певні роздуми і молитви. У Софії Київській на кожній зупинці молитву починали військові чи члени родин військовополонених.
Учасники тримали в руках запалені лампадки й разом молились. «Отче наш» звучала 14 разів під час кожної зупинки.
Генеральна директорка Національного заповідника Софія Київська Неля Куковальська розповіла, що ця територія — намолена за багато віків.
«Навіть не віриться, що у 21 столітті можна було розв’язати таку ненависницьку війну. І ми сьогодні підтримуємо дружин та дітей військовополонених, які чекають своїх рідних… . Дай Боже їм сили!
Чим далі — тим більше сюди приходять військові. Нам привозять хлопців з госпіталя, які мають важкі наслідки після фронту, особливо з психікою. І лікарі зізнаються, що сама присутність тут, розповіді про Софію — все це впливає на військових краще, ніж навіть методики лікування. Ми були здивовані й лікарі, до речі — теж», — розповіла керівниця Заповідника, яка тут працює вже 25 років.
Останній обмін військовополоненими відбувся 19 березня. За увесь час повномасштабного вторгнення Україна повернула 4 тисячі 306 полонених.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Владика Богдан МанишинЄпископ-помічник Стрийської єпархії, керівник Департаменту військового капеланства при Патріаршій курії УГКЦ
