«Людська душа потребує любові, а це вимагає зусиль і часу», — владика Венедикт Алексійчук про подолання відчуття недолюбленості

2 квітня 2021

Правлячий архиєрей Єпархії Святого Миколая із осідком у м. Чикаго (штат Іллінойс, США) владика Венедикт Алексійчук продовжує ділитися своїми духовними роздумами та порадами на сторінках соцмереж. Цього разу єпископ роздумує про досвід недолюбленості та про можливі шляхи його подолання.

«Людська душа потребує любові, а це вимагає зусиль і часу», — владика Венедикт Алексійчук про подолання відчуття недолюбленості

Думаю, що одна з трагедій сучасної молоді (і це не їхня провина) полягає у нестачі любові. Молодих людей недостатньо любили їхні батьки. Дорослі зазвичай дбають про те, щоб нагодувати, одягнути, вивчити, придбати житло, але забувають про «колихання» діток.

Подивімося на дітей, які виросли в інтернаті. Вони дуже виділяються. Це разючий приклад того, як людина виросла без батьківської любові. Але не раз у такій ситуації може рости і дитина, яка має батьків.

Людська душа потребує любові, а це вимагає зусиль і часу. Ця батьківська любов мала б проявлятися в різний спосіб: частому спілкуванні з дітьми, спільних прогулянках, праці, святкуванні. І коли цього немає або ж замало, молодь чується «недолюбленою». Прикладом того є, як ми не раз бачимо, одягання з викликом і поведінка молодих осіб. Цим самим вони хочуть промовити до тих, хто їх оточує: зверніть свою увагу на нас, не будьте байдужі до нас. Вони своїм одягом і поведінкою мовби кричать: «Любіть нас!»

Однак, незважаючи на це, людина може перемінитися й отримати те, чого не отримала в дитинстві від батьків, коли починає жити глибшим духовним життям. Бо ж Бог у собі вміщає все: батьків, матерів, братів, сестер. І від Господа може отримати особа те, чого вона не отримала в родині. У Бозі людина може дуже швидко стати іншою. У Господі можна осягнути те, чого вона не мала в сім’ї.

† Венедикт Алексійчук,
єпарх Чиказький