СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Лише очі віри бачать далі і більше, ніж людські можливості, бо бачать життя поза межами смерті», — владика Тарас Сеньків
«Жодне чудо не було для Ісуса ціллю, але його відповіддю на віру людини. Він очікує від усіх тільки віри у прихід Божого Царства, а воно започатковане у його Особі. З ним воно вступає у світ людей як нове життя, сила, яка воскрешає Бого-людські стосунки». Саме про це — у проповіді владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, виголошеній 27 листопада 2022 року, в 24-ту неділю по Зісланні Святого Духа, під час Архиєрейської Божественної Літургії у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.
Сьогоднішнє Євангеліє, яке оповідає про воскресіння доньки Яіра, насправді складається з двох історій, одна з яких є про зцілення, а друга — про воскресіння. Історія одужання жінки, яка 12 років страждала від кровотечі, не є другорядним епізодом, і між обома подіями є дуже тісний зв’язок.
Вірити — означає постійне воскресіння та життя
У кожній історії йдеться про зростання у вірі: жінки, Яіра, можливо, навіть натовпу… Число 12 років має символічне значення, і нагадує про дванадцять колін народу Ізраїля, котрий описаний як безплідний і мертвий, а тому засуджений на смерть. Однак Ісус вказує на віру, як вихід із смертельної небезпеки, та закликає не підкорятися силам смерті, як це робили плакальниці в домі Яіра, і не бути пасивними у позірно непоправній ситуації. Вірити — означає постійне воскресіння та життя, яке приносить плоди. Ісус діє як Бог, а віра в Бога означає віру в Ісуса, який викорінює злі сили та зцілює і воскрешає з мертвих.
Дотик жінки, пов’язаний з вірою
Спочатку Ісус був прийнятий народом, — численним, але анонімним натовпом, який ніби був істотою, характерною рисою якої є очікування. Усі чекали на Ісуса, але невідомо, чого від нього сподівалися. Очікування натовпу якесь пусте, туманне… З цього натовпу виходить Яір, який є людиною відомою і важливою та має ім’я і титул настоятеля синагоги. Його очікування є конкретним: щоб Ісус прийшов до нього, бо його єдина хвора донька вмирає…
Оточений натовпом, Ісус раптом зупинився та спитав: «Хто доторкнувся мене? … бо я чув, як сила вийшла з мене». Він знає, що це було невипадково. То був дотик, пов’язаний з вірою у його силу, хтось хотів його допомоги! Ісус шукає конкретну особу, з якою хоче встановити стосунок. Це жінка, яка страждає від кровотечі. Вона зрозуміла, що Ісус питає про неї, бо після дотику відчула, що вилікувалась. Тільки їй невільно було знаходитися у тому натовпі, бо за законом Мойсея була виключеною із спільноти, кровотеча зробила її нечистою, і своїм дотиком вона робить нечистими інших. Жінка, зрозумівши що не втаїться, щиро визнала перед усім народом те, що досі було її таємницею. Притому ризикувала бути оскарженою Ісусом та осудженою натовпом. Але тут все відбулося навпаки: та, що боялася кари, отримала слово благодаті, і була відпущена з миром. Завдяки стосунку, в чуді прозвучало слово, а милість стала відповіддю на страх.
Воскресіння донька Яіра — подія для очей віри
Тим часом Яірові повідомили, що його дочка померла і не варто більше турбувати Вчителя. Та Ісус сказав: «Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться». Хвилину тому Ісус сказав щось подібне жінці: «Дочко, твоя віра спасла тебе, іди з миром!» Яір був там і чув це, і йому мало бути зрозуміло, що зв’язок між обома запевненнями Ісуса є істотним. Тому він веде його до свого дому, до своєї мертвої доньки…
За ними йшов натовп, цікавий, що Учитель намагатиметься зробити… Але Ісус не дозволив нікому увійти у дім, тільки своїм трьом учням і батькам дівчини. Те, що станеться, не буде сценою для цікавих, але подією для очей віри. Коли він казав: «Не плачте, вона не вмерла, вона просто спить», то плакальниці кепкували з нього. А Ісус взяв дівчину за руку і сказав: «Дівчино, пробудися? І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала з постелі». Тоді він звелів: «Дайте їй чогось поїсти», адже привиди не їдять, а воскресіння — це не ілюзія, але справжнє життя. Ісус теж заборонив їм розповідати комусь про те, що сталося, бо тому хто не вірить в Ісуса, не допоможе, навіть якщо б хтось воскрес з мертвих.
Чудо — це відповідь на віру людини
Жодне чудо не було для Ісуса ціллю, але його відповіддю на віру людини. Він очікує від усіх тільки віри у прихід Божого Царства, а воно започатковане у його Особі. З ним воно вступає у світ людей як нове життя, сила, яка воскрешає Бого-людські стосунки. В Ісусі діє милосердний Бог, який визволяє людей з ярма гріхів та неволі безпорадності. Ісус посланий, щоб ніхто, хто вірує в нього, не загинув. Сповняються слова пророка Ісаї, що Господь воскрешає навіть від смертного сну, породжує нове життя і воскрешає нову віру… І тільки ті, що вірять у нього, можуть бути свідками і сприймати його могутні діяння. Лише очі віри бачать далі і більше, ніж людські можливості, бо бачать життя поза межами смерті. Очі віри, навіть крізь безнадію, дивляться з надією… Не натовп, який просто дивиться з цікавістю і не знає, чого очікувати. Але так, як жінка, яка доторкнулася до нього в довірі що зцілиться! Так, як Яір, який з довірою привів Ісуса до дочки, навіть коли це здавалося безнадійним і даремним! Їхня віра — це довіра до новизни, яка приходить з Христом, і вони отримали те, що просили, чи навіть більше, бо така віра сильніша за смерть. Амінь.
єпарх Стрийський
