Квітна неділя у Святій Софії в Римі: святкування, позначене збіркою та співпереживанням із римо-католиками Ворзеля
Урочисте відзначення празнику Входу Господнього у Єрусалим за григоріанським календарем, 10 квітня 2022 року, у Прокатедральному соборі Святої Софії було позначене радістю та співпереживанням із римо-католицькою семінарією у Ворзелі (Київська область).
«Цьогорічну Квітну неділю та закінчення Великого посту ми переживаємо в особливий спосіб. Квітна неділя завжди має дві характеристики: радісну, величну та сумну, трагічну. Ми зустрічаємо в Євангельському тексті радісну подію, коли народ вітає Христа, як Царя Ізраїльського, роблячи надзвичайний жест, кладучи додолу одяг та пальмове віття. З іншого боку, свято Входу Господнього в Єрусалим впроваджує нас в страсті Господні, бо від сьогоднішнього вечора ми входимо в Страсний тиждень, відокремлений від Великого посту, а значить в час інтенсивної молитви й Строгого посту».
Такими словами розпочав Євангельську проповідь під час Божественної Літургії 10 квітня з нагоди свята Входу Господнього в Єрусалим за григоріанським календарем о. Марко Семеген, ректор Прокатедрального собору Святої Софії УГКЦ в Римі, як про це повідомляє пресслужба Релігійного товариства «Свята Софія».
За словами проповідника, ця подія для нас є особливою, бо ми, з одного боку, пережили Великий піст, який був не таким, як завжди, через війну в Україні. У той же час, ми повинні радіти, бо ми живими й здоровими переживаємо свято Входу Господнього в Єрусалим. «Таким чином ми осмислюємо страсті Господні не лише через власні сентименти, а й підставляємо своє плече під хрест нашого народу, який несе тягар війни», — зазначив о. Марко. Але як бути сьогодні учнем Христовим? На думку священника, це означає реалізувати своє християнство не лише в храмі, а й щодня, особливо під час війни. «Бути учнем Христовим сьогодні означає повірити в Слово Боже і жити ним, позбавитися егоїзму. Учень Христовий жертвує собою, своїм часом», — додав він.
Після богослужіння відбулося освячення оливкових галузок. «Нехай зелені гілки оливки, як символи перемоги життя над смертю, які тримаємо в руках, дадуть нам внутрішньої відваги, аби жоден сумнів, зневіра не була засіяна в наших серцях. Нехай це віття стане пригадкою, що була Голгофа, були страждання й зневага, несправедливість, смерть на хресті, однак після цього настало Воскресіння Христа», — побажав наприкінці ієрей.
Як відомо, у Ворзелі на Київщині з римо-католицької духовної семінарії окупанти викрали та вивезли все, що можна було продати. Мародери, важкою технікою відкрили ворота, щоб заїхати в середину і не виїхати з порожніми руками. У приміщенні семінарії немає води, світла, газу. Тому парафіяльна спільнота собору, після всіх недільних відправ зібрала пожертви для потреб відновлення функціонування цього богословського закладу.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ