СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКрасиві фото, поезія та психологія: львівська монахиня підкорює інстаграм
Сестра Антонія ламає стереотипи про монаше життя: веде сторінку в інстаграмі та має тисячі підписників. Навіть зображення для контенту робить сама, бо ще й вправно фотографує.
Своє життя Зоряна, а тепер сестра Антонія, змінила у 18 років. Дівчина мала стати економістом, але несподівано для всіх пішла у монастир.
«Вони не вірили, що я піду. Тому що я вела дуже активне молодіжне життя. Я ходила на дискотеки, їздила на різні всякі події й мені було цікаво в тому», — розповіла сестра.
Вони сказали, що підеш і за місяць вернешся. Я за місяць вернулася, взяла решту речей і поїхала далі, — сказала вона.
Чому Антонія обрала монастир?
Знала лише один монастир, тож в нього і пішла. Доєдналась до згромадження редемптористів. І за 16 років чернецтва, каже сестра Антонія, ні разу не пошкодувала. Адже для неї — це не обмеження, а можливість.
«Йдучи в монастир, я розуміла, що я проживу життя на максимум, що я себе тут розкрию, що я знайду свій спосіб реалізуватись і реалізувати те, що Бог для мене задумав. Я не знаю, що Він задумав, але я так по кроку шукаю», — зазначила Антонія.
Що робить Антонія в інстаграмі?
Активно блогерувати стала в час карантину. На сторінках не лише постить релігійні дописи, а й психологічні поради, адже вчиться на психолога. Інколи навіть береться за провокативні теми. А ще публікує власну поезію та пісні.
Сестра Антонія не лише розвиває власний інстаграм, а й допомагає наповнювати світлинами інстакрамницю спільноти. Там продають хенд-мейд свічки, а ще ляльки з ликом святих. Їх шиє сусідка — сестра Юстина
«Люди можуть замовити собі таку ляльку, яку хочуть. Можуть замовити ангела, можуть замовити свою святу. Це також така новаторська ідея „Святі ляльки“. У нас вже замовляли Марту, Ксенію. Люди надсилають іконку чи образок, як вона б мала виглядати, сестра Юстина підбирає кольори, одяг і плюс-мінус воно виглядає так, як на зображені», — пояснила монахиня.
Вироби сестри Юстини: фото фейсбук-сторінки Sestry Redemptorystky:
Зі сторінки в Інстаграмі сестри Антонії:
Неправильне монашество
•
Я вже не раз чула коментарі від людей, які краще знають, як має жити сестра, брат чи отець у монастирі. Ось деякі "постулати", які звучали в бік богопосвячених осіб, серед яких є я:
•
Ми мали б жити так, як пустельники. Ніякого контакту зі світом. Лише молитва та усамітнення. Працювати з людьми і так є кому, навіщо ж іти в монастир, якщо згодом ідеш в люди? Байдуже, для чого :)
•
В монашества не має бути проблем. Ну бо звідки? Ми маємо бути завжди усміхнені, привітні, ніколи не хворіти, нічого не потребувати. В нас ніколи не мають ставатися прикрі ситуації.
•
Ми не маємо нікому відмовляти. От як на вулиці хтось попросить гроші на квиток (в чому я часто сумніваюся), діти ромів на вокзалах голосом з претензіями вимагають дати пару копійок, чи ще хтось, то маємо дати і все. Неважливо, чи маю біля себе, чи ні хоч якісь кошти. А на питання: "де твоя мама?", "навіщо вам квиток і як ви сюди потрапили, коли не маєте за що повернутися?" відповіді отримую дуже розмиті.
•
Ми не маємо їсти чіпси, бути в соцмережах, мати смартфони, фотоапарати, жити в таких будинках, в яких живемо, відвідувати батьків, їздити за кордон... Думаю, список можна продовжувати до нескінченності.
•
Здебільшого, ті люди, котрі знають краще від нас, як має жити монашество, ніколи не переступали поріг монастиря.
Здебільшого, вони і всім іншим коментують під дописами на будь-які теми, що в них не так.
Здебільшого, їхній образ Бога - караючий. Їхній Бог цінує лише піст, жертву, убогість і сльози. І їхній Ісус точно не танцював на весіллі в Кані Галилейській. І їхній Святий Дух точно не має серед переліку плодів радості.
•
Монаше життя - це не жертва, а дар.
Це любов. А вже як цю любов проявляти - на це існує тисяча способів. І кожна монаша спільнота має свої правила і конституції, як реалізувати цю любов. У спільноті, в молитві та служінні тим, до кого ми послані. А всі ці засоби, котрі нам спільнота дає на користування, теж служать цій меті.
•
А тут можна писати, що саме вас цікавить з нашого "закулісся" :)
Зі сторінки в Інстаграм сестри Антонії:
Хочу просто пригадати тобі, що треба бути добрим до себе.
Бо Бог створив нас добрими.
Бо Він - добрий.
І якщо я в собі цю доброту засипала меншовартістю, знеціненням, страхом, критикою і всіляким сміттям, в яке повірила про себе, то навіщо Бог старався, коли мене творив?
Хто я така, щоб так ставитися до Його мистецтва?
Та ж Він створив мене одну з тисяч мільярдів, жодного разу не повторився, аби я отак себе перекреслювала чиїмись оцінками? Щоб не дякувала за своє внутрішнє і зовнішнє наповнення, підібране так ретельно і зі смаком?
Він добрий до мене.
Цінує в мені кожну клітину.
Кожен мій подих.
Кожну мить зі мною.
Хіба це не причина бути щасливою, як слон?
Будь добрим до себе.
Будь доброю, бо твоє серце не залізне.
І не зможеш любити когось, якщо до себе не маєш любові й доброти.
Чесно.
Зі сторінки в Інстаграмі сестри Антонії:
Ти котрий добрий до невдячних і злих
Маєш і до мене крихту милосердя
Бо не раз забуваю дякувати
За любов життя радість квітку сонце усмішку і жовте листя
Не раз злюся що люди питають сто разів те саме
Говорять так багато що в мені не так
Хоч я й не питаю їх про це
Не раз не вмію бути доброю до себе
Не вмію знайти добро для інших у своєму вичерпаному серці
І так приходжу до Тебе
Жебрати крихту милосердя
І втамувати спрагу моєї втомленої душі
Яку Ти любиш усім серцем
І саме тому я ще не зовсім безнадійна
•
Ти котрий велиш сонцю світити на праведних і грішних
Світи й на мене бо так мені темно
В душі думках сумнівах клопотах
Шукаю Твого світла бо забула де вмикається
А Ти ж через своє Слово кидаєш промені
На мої похмурі думки
Наче сонячні зайчики на мої сумні хвилини
І нагадуєш мені що і я можу сяяти
Коли буду приглядатися до Тебе
•
Ти котрий прощаєш багато
Тим хто багато любить
Люби в мені
Бо прагну Твого прощення
Як земля води
Як пташка висоти
Як ніч зірок
Як бджола квітки
•
Ось я Господи
Приходжу до Тебе
Бо завжди маєш для мене
Повні кишені любові
Безкоштовно
~
31.10.2021
С. Антонія МНІ
На що монахині спрямовують ресурс?
Усі кошти від інстакрамниці йдуть на місійну працю з дітьми та молоддю. А от віртуальні спільноти сестри Антонії об’єднують молодь навіть далеко за межами України. Таких як, до прикладу, Христина — вона мешкає у Бельгії.
«Бачу, що вони також люди, вони з такого ж самого тіста як і ми, такого ж хочуть спілкування, мають такі ж потреби. Це не означає, що вони вбралися в габіт і все, вони вже не люди, в них немає бажань, тільки сидіти читати Святе Письмо», — розповіла Христина.
Попри бажання спілкуватися з молоддю, чи то в інстапросторах, чи то наживо, такий має значення і приватний час. Коли й з собою, і з Богом лише тет-а-тет.
Це моя келія, в якій я проводжу досить багато часу, в якій готуюся до різних справ і в якій відновлюю сили,
— зазначила монахиня.
Щодня сестра Антонія ламає стереотипи, кожним своїм дописом, прямим ефіром, сторіс чи публікацією. Збирає тисячі вподобайок на користь своєї віри, бо певна, що Бог може бути зрозумілим та близьким навіть через екран телефона.
За матеріалами Ірини Карпюк для «24 канал. Львів»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
