«Користаймо із глибокого джерела Божого милосердя!» — владика Миколай Бичок у проєкті «5 кроків до Різдва»
Єпарх Мельбурнський владика Миколай Бичок сьогодні завершує передріздвяні духовні роздуми «5 кроків до Різдва». В останньому відео єпископ роздумує над темою милосердя та його втіленням у нашому житті.
Дорогі друзі!
Сьогодні ми робимо останній, п’ятий крок до Різдва Христового, який називається «Милосердя». У Євангелії від Матея 7, 12 читаємо: «Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм…» Ці слова Христа називають «золотим правилом життя», до яких неможливо нічого додати. Запитаймо себе: що би ми хотіли, щоб люди нам чинили? Як би ми хотіли, щоб до нас відносилися? Звісно, ніхто не буде бажати собі чогось поганого. Будь-яка людина потребує простих речей: уваги, тепла, любові і милосердя. І цей список можна доповнювати. Проте, «золоте правило» Ісуса звертає наш погляд не на нас, а на іншу людину, яка є поряд із нами.
Одного разу журналісти BBC робили інтерв’ю із бездомними. І їх вразила одна відповідь чоловіка, який сказав: «Біля мене проходять люди і кажуть: „Бомж, знайди собі роботу“, а я — не бомж, я — людина, що опинилася на вулиці». Кожне наше діло милосердя, яке ми робимо: чи то даємо милостиню, чи ділимося одягом, чи допомагаємо комусь віднайти себе у житті, має мати теплоту, увагу та любов.
Папа Франциск, роздумуючи над ділами милосердя, називає три основних характеристики. Першою із них є співчуття. Святіший Отець зазначає, що милосердя не означає зробити щось, аби просто скинути тягар зі свого сумління. Милосердним є той, хто вміє розділяти і співчувати проблемам інших людей. Другою характеристикою є ризик. Пригадаймо собі, як у часи підпілля ризикували ті люди, які приймали священника у своїх домівках. У наш час також ризикують власним життям військові, капелани та волонтери, які перебувають на війні. Інколи ми ризикуємо, бо нас може не зрозуміти родина чи суспільство, і ми можемо потрапити під критику чи насмішки людей. Наостанок Папа зазначає, що діла милосердя можуть викликати у нас «незручність». Інколи ми маємо пожертвувати своїм часом, розпланованим графіком чи обідньою перервою, щоб комусь допомогти.
Впродовж Різдвяного посту ми пройшли п’ять кроків. Час — це великий скарб; використаймо його якнайкраще. Коли не знаємо, куди йти, загляньмо у Біблію, яка є дороговказом у нашому житті. Поспілкуймося із Богом на молитві, який дає відповіді на наші життєві ситуації. Коли відчуваємо тягар гріха, Бог нам дає прощення. Отож, користаймо із глибокого джерела Божого милосердя!
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський