СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Ґуджеротті: Східні Церкви вчать нас відваги віри
У інтерв’ю для Vatican News очільник Дикастерії для Східних Церков розповів про ювілейні ініціативи для Східних Церков, які становлять єдність у розмаїтті християнської ідентичності.
З нагоди Ювілейного року Дикастерія для Східних Церков приготувала душпастирський посібник, який дозволяє познайомитися з багатством традицій християнського Сходу з нагоди Ювілею Східних Церков, що відбуватиметься в Римі протягом 12–14 травня 2025 року. У інтерв’ю для ватиканських медіа Префект цієї Дикастерії кардинал Клаудіо Ґуджеротті поділився кількома особливостями цього доробку, а також розкрив важливість християнського Сходу в контексті ювілейних святкувань та історії Риму. Про це зазначає українська редакція «Vatican News».
Пізнавати спадщину Східних Церков
За словами кардинала Ґуджеротті, метою посібника є представлення особливого багатства, яке міститься у традиціях Сходу, що особливо є цінним в час серйозних труднощів, пов’язаних з війнами та збройними конфліктами на цих землях. «Причина, чому цей документ корисний і для західних людей, полягає насамперед у тому, щоб зрозуміти, що існують дуже давні форми вираження християнства, ще з часів самого Христа, які ми ігноруємо та які становлять єдність у розмаїтті християнської ідентичності», — сказав він, додавши, що декілька років тому був виданий документ Конгрегації католицької освіти, який зобов’язує викладати в кожній Духовній семінарії латинського обряду предмет про Східні Церкви. «Це, напевно, один з найбільш знехтуваних документів серед багатьох, які були видані Святим Престолом», — зазначив Префект Дикастерії для Східних Церков.
Кардинал Клаудіо Ґуджеротті
Кардинал Ґуджеротті звернув увагу на другу частину приготованого видання. «З короткого, але добре задокументованого, підсумку випливає, що Рим постійно відчував присутність мешканців Сходу і його дуже помітних громад. Це стосується як Імперії, так і Церкви, — зауважив він. — Римська Церква була сильно заселена громадами Сходу, які довгий час зберігали свою самобутність. Читача здивує той факт, що одинадцять Пап Римських були греками і майже десяток — сирійцями». За його словами, народи Сходу у Римі вважались не просто невеликими спільнотами емігрантів, а були інтегровані у структуру міста.
Посібник пропонує маршрути Римом, які відкривають для паломників місця, позначені традицією Сходу. Префект Дикастерії для Східних Церков пригадав, що в першому тисячолітті таких місць було чимало, а починаючи з 1000 року багато з них були довірені латинянам, але сліди християнського Сходу досі там присутні. У цьому контексті він поділився близькими йому храмами. «Коли я приїхав до Риму у 1985 році, по неділях я любив співслужити в церкві Santa Maria in Cosmedin, що належить Греко-мелхітській Церкві, і, оскільки літургія відправлялася грецькою мовою, за винятком кількох невеликих частин арабською, мені сподобалося мати живий досвід співслужіння в цьому обряді, який мав особливий шарм, враховуючи також будівлю та її історію, а також відвідування великою громадою грецького обряду. Згодом мої інтереси в галузі вірменології часто приводили мене до церкви San Nicola da Tolentino і San Biagio della Pagnotta», — пригадав кардинал Ґуджеротті.
Бути відважними свідками надії
Очільник Дикастерії для Східних Церков зазначив, що в посібнику містяться конкретні вказівки, щоб Східні Церкви добре пережили ювілейний час та були відважними свідками надії, адже відвага — «це те, що найбільше потрібно для відзначення Ювілею». «На Сході потрібна мужність, щоб жити. Жити сьогодні, незважаючи на те, що тебе намагаються вбити. Це настільки базова форма відваги, що, здавалося б, вона сприймається як належне», — зауважив кардинал Ґуджеротті, додавши, що їхній досвід страждання в історії та сьогоденні не зменшує в них відваги.
Очільник Дикастерії для Східних Церков поділився прагненням цього відомства допомогти тим людям, які хочуть здійснити ювілейне паломництво, але не можуть це зробити через нестачу коштів. У цьому контексті він заохотив підтримати східних християн, які перебуватимуть у Римі, щоб показати їм, що вони є бажаними гостями. Він пригадав, що раніше Папи будували спеціальні будинки для прийому паломників зі Сходу. «Подумайте, наскільки живою була чутливість навіть Пап, які відчували певну відповідальність за всі прояви християнства, даючи голос, простір і конкретну допомогу цим паломникам, які часто були дуже бідними. І ми сподіваємося, що цей Ювілей приведе до Риму не лише багатих жителів Сходу», — поділився він.
Відповідаючи на запитання про особливі риси східної духовності, яка може допомогти католикам західного обряду краще пережити Ювілей, кардинал Ґуджеротті вказав на традицію східного монашества. Насамперед він зазначив, що монах — це той, хто серйозно сприйняв Хрещення, яке є для нього основоположною турботою, радістю та захопленням. Своєю чергою монашество Сходу презентує «радикальні харизми великих шукачів Бога». «Отже, хто є паломником Ювілею, якщо не шукач Бога? І що просить святий Бенедикт від людини, яка стукає у двері монастиря? Він просить його шукати Бога», — пригадав очільник Дикастерії для Східних Церков. За його словами, Ювілей є чудовою нагодою шукати Бога також тим, хто не ідентифікує себе безпосередньо з релігійною конфесією.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
