«Ісус знає наше минуле, знає нас якраз у цей момент краще, ніж ми самі себе», — владика Тарас Сеньків
Проповідь преосвященного владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийського, виголошена 21 березня 2021 року, у Першу неділю Великого посту, під час Божественної Літургії у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию.
Сьогодні Євангеліє нам оповідає про покликання Филипа та Натанаїла до апостольства. Филип зустрів Натанаїла і каже йому: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету». Виглядає що Назарет, звідки походив Христос, не мав дуже доброї репутації серед людей. Коли Филип вперше розповів Натанаїлу про Ісуса, той ставиться до нього скептично: «Чи може щось хороше вийти з Назарету?» Филип однак пропонує йому: «Прийди і подивись», хто є той пророк з Назарету. Натанаїл не легковірний, він критично бере Филипове твердження, яке все ж збентежило віру цього відвертого ізраїльтянина. Тому прийшов до Ісуса і переконався. Але спочатку мусів зробити цей свій рішучий крок до впевненої віри.
Почувши, що Ісус «бачив його під смоковницею» до того, як його покликав Филип, серце Натанаїла затремтіло. Щось надто особливе сталося з Натанаїлом під смоковницею, що він вважав дуже таємним. Але рабин із Назарету знає про це? Саме тоді Натанаїл зрозумів, що Бог знає про найменші подробиці його життя. Кількох слів Ісуса до Натанаїла було достатньо, щоб той визнав: «Ти Син Божий, ти Цар Ізраїлів». З нього спали кайдани скептицизму, а серце вірою відчуло близькість Вічного. Та Ісус обіцяє Натанаїлу щось ще більше: він побачить «ангелів Божих, що виходять і сходять на Сина Людського».
Сучасний скептицизм як нагода для зустрічі
«Прийди і подивись!». Ця порада відноситься не тільки до невіруючих, але і до нас. Не рідко ми самі відчуваємо брак досвіду Христової цілющої сили та любові. Його нам бракує в сім’ях, перед лицем різний страхів та численних життєвих труднощів. Часто у нашому житті бувають моменти, коли ми не впевнені у Христі, але лиш лукаво теоретизуємо про нього. Багато людей бояться відкрити своє серце для Спасителя. Не хочуть собі признатися, що він знає їх, і нікуди від нього вони не сховаються та нічого не скриють. Людям бракує справжньої критичної віри в Бога. Натомість вони безрозсудно і необґрунтовано готові легко і просто повірити всьому, що пропонує задовольнити їх «его», але ніколи не стане дійсністю. Цьому всіляко сприяють ЗМІ, реклама, маніпуляція громадською думкою, становище більшості або навіть різні ворожки та шарлатани. Тому сучасні люди, особливо молодь, скептично ставляться до віри у Христа. Але скептицизм залишає актуальною тему, яка може стати місцем щирої зустрічі, і якщо у них буде щире бажання шукати істину та сенс свого буття, то вони його знайдуть.
Ісус знає нас краще, аніж ми самі
Ісус бачить нас так само чітко, як бачив Натанаїла. Його погляд завжди спочиває на нас. Але це не погляд наглядача, а люблячого Отця. Він знає наше минуле, знає нас якраз у цей момент краще, ніж ми самі себе. Ісус дивиться в глибину нашого єства і бачить, що ми маємо в серці. Він розуміє наші бажання, наші мрії та найпотаємніші прагнення.
Так, він теж знає всі наші гріхи, але якщо ми відкриємо йому своє серце, він зможе зцілити кожну рану і заспокоїти кожне бажання. Він закликає нас зректися своїх недоліків і вийти з ним на шлях нового життя у свободі та мирі. Пам’ятаймо, що він тут є для нас, а не проти нас. Для Господа ми настільки дорогі, що він дає нам своє життя і хоче, щоб ми прийняли всі блага його жертви.
Фреска "Покликання Натанаїла Филипом", монастир Високі Дечани, Сербія
Ми створені для величнішого
Але повірити в Христа — це лише початок. «Побачите більше, ніж це»… Ісус обіцяє, що побачимо більше, бо ми створені для величнішого, ніж те, що проживаємо на цій землі, тому не чіпляймося вперто за даремні та дочасні речі. Одного разу наше життя закінчиться, і нас чекає небо, вічне життя з нашим небесним Отцем! Щоб одного дня пережити величну радість, ми повинні шукати Ісуса щодня, як Натанаїл, повинні нести у своєму серці бажання відчути його близькість. Наше завдання у світі — жити так, ніби Ісус живе на місці кожного з нас. Може нам це здається дуже важким чи неможливим? Тоді після «прийди і подивись» просто «візьми і спробуй». А Великий піст є якраз догідним часом для такого важливого і цікавого духовного експерименту.
єпарх Стрийський
21 березня 2021 року,
у І Неділю Великого посту,
у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці,
м. Стрий