СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиIII Апостольська подорож Папи Лева XIV до Камеруну. День третій
Папа Лев XIV розпочав другий етап своєї ІІІ Апостольської подорожі, прибувши до Камеруну — країни з багатою історією папських візитів і водночас складними сучасними викликами. У центрі уваги цього візиту — заклики до миру, діалогу та відповідального врядування, а також підтримка найбільш уразливих, зокрема дітей-сиріт, які потребують надії та майбутнього.
Камерун приймає Папу. Третій Наступник святого Петра на камерунській землі
Камерун вчетверте вітає Наступника святого Петра. В середу, 15 квітня 2026 року, на його землю ступив Папа Лев XIV, який прибув сюди з Алжиру в рамках ІІІ Апостольської подорожі, що розпочалася в понеділок. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
Камерун уже мав нагоду вітати Наступників святого Петра: першим був святий Іван Павло II, який відвідав цю країну в 1985 році (27-а апостольська подорож) у рамках великої поїздки до різних африканських країн, а також у 1995 році (67-а апостольська подорож); а Бенедикт XVI відвідав цю країну у 2009 році, з 17 по 23 березня, під час одинадцятої Апостольської подорожі, яка також привела його до Анголи.
Літак з Папою Левом XIV на борту приземлився в міжнародному аеропорту Яунде перед 15:00 місцевого часу (17:00 — київського), де відбулася церемонія привітання. Біля трапу Святішого Отця зустрів Прем’єр-міністр Камеруну Жозеф Діон Нґуте. Двоє дітей вручили квіти, прозвучали державні гімни, віддано військові почесті та відбулося взаємне представлення делегацій.
Церемонія не передбачала промов. З аеропорту Папа від’їхав відразу до президентського палацу, щоб здійснити візит ввічливості до глави держави. Поль Бія, 1933 року народження, обіймає посаду Президента Камеруну з 1982 року. На президентських виборах у жовтні 2025 року найстарший у світі глава держави був переобраний на восьмий термін. У президентському палаці відбудеться також зустріч з представниками влади, дипломатичного корпусу й громадянського суспільства.
Окрім столиці Яунде Лев XIV відвідає також «економічну столицю» країни Дуалу та Баменду на північному заході — регіон, який з 2013 року страждає від жахливого й практично забутого конфлікту, що спричинив тисячі загиблих і майже 500 тисяч внутрішніх переселенців. Дуала і, насамперед, Баменда традиційно вважаються районами політичної опозиції до уряду Поля Бія, який перебуває при владі вже понад сорок років.
Папа: заповідь любові ближнього стосується і міжнародних стосунків
«Правити означає любити свою країну, а також сусідні країни; також у міжнародних відносинах діє заповідь: люби свого ближнього, як самого себе! Правити означає справді прислухатися до громадян, цінувати їхній розум і здатність робити внесок у побудову довготривалих вирішень проблем», — сказав Папа Лев XIV, промовляючи до представників влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства Камеруну. Зустріч, яка в середу, 15 квітня 2026 року, відбулася ввечері в президентському палаці в Яунде та була поєднана з візитом ввічливості до глави держави, стала першою великою подією другого етапу цієї Апостольської подорожі.
Не опускати руки перед лицем випробувань
Промовляючи до присутніх після вітального слова Президента Камеруну, Святіший Отець зазначив, що з глибокою радістю перебуває цій країні, яку часто називають «Африкою в мініатюрі» з огляду на багатство культур, мов і традицій. Це розмаїття, за його словами, є не слабкістю а скарбом, «обітницею братерства та солідними підвалинами для будування тривалого миру». Папа додав, що прибув як пастир і як служитель діалогу, братерства та миру. «Мій візит є виявом прихильності Наступника святого Петра до всіх камерунців, а також бажанням підбадьорити кожного і далі з ентузіазмом та витривалістю будувати загальне благо», — сказав він, зауваживши, що в наш час посилюється відчуття безпорадності, що схильне паралізувати оновлення. В цьому контексті Лев XIV згадав, як візити його попередників святого Івана Павла ІІ та Бенедикта XVI відбилися на їхній національній історії як «вимогливі напоумленні в дусі служіння, єдності та справедливості». З цього випливає заохочення поставити собі запитання про те, які плоди принесло звіщене Боже слово та що залишилося зробити.
Мир не можна применшувати до гасла
Далі Папа навів слова святого Августина, який повчав, що ті, хто наказує, перебувають на служінні тим, ким вони командують. Святіший Отець зауважив, що Камерун, як і багато інших країн, переживає складні випробування, між якими напруження й насильство, що торкнулося деяких регіонів, спричиняючи великі страждання. «Перед обличчям настільки драматичних ситуацій я на початку цього року закликав людство відкинути логіку насильства та війни, щоб прийняти мир, заснований на любові та справедливості. Мир, який є беззбройним, тобто не ґрунтується на страху, погрозах чи озброєнні; і який роззброює, бо здатний вирішувати конфлікти, відкривати серця та породжувати довіру, емпатію та надію», — сказав він, покликаючись на цьогорічне послання на Всесвітній день миру й наголошуючи, що «мир не можна применшувати до гасла, його потрібно втілювати через особистий та інституційний стиль, який відкидає насильство». Лев додав, що мир не можна наказати, а лише прийняти та жити ним. «Це Божий дар, який розвивається в терпеливому та колективному діянні. Це відповідальність усіх, найперше — цивільної влади», — сказав він, наголошуючи, що управляти означає любити свою країну та сусідні країни.
Роль громадянського суспільства
За словами Святішого Отця, за такого підходу слід сприймати громадянське суспільство як «життєдайну силу національної згуртованості». Асоціації, жіночі й молодіжні об’єднання, профспілки, гуманітарні громадські організації, релігійні та традиційні лідери, як підкреслив він, «відіграють незамінну роль у тканні суспільного миру», адже вони першими реагують у ситуаціях напруження. Громадянське суспільство також «робить внесок у формування сумлінь, поширення культури діалогу та пошани до відмінностей». «Я хотів би, — додав Лев XIV, — з вдячністю підкреслити роль жінок. Часто, на жаль, саме вони є жертвами упереджень і насильства, однак залишаються невтомними будівничими миру. Їхні зусилля в освіті, посередництві та відбудові соціального середовища є неперевершеними і слугують гальмом для корупції та зловживань владою. Саме тому їхній голос має бути повною мірою врахований у процесах прийняття рішень».
Безпека та пошана до прав
Як підкреслив далі Папа, така «великодушна посвята всередині суспільства» для відновлення довіри вимагає «прозорості в управлінні державними ресурсами та правової держави». За його словами, «настав час наважитися на іспит сумління», оскільки справедливі та гідні довіри інституції є «несучими колонами стабільності». «Державна влада покликана бути мостом, а не чинником поділів, також і там, де, здається, панує незахищеність. Безпека є пріоритетом, але її завжди слід гарантувати з повагою до прав людини, поєднуючи суворість і великодушність, приділяючи особливу увагу найуразливішим. Справжній мир народжується тоді, коли кожен почувається захищеним, почутим і шанованим, коли закон є надійним захистом від свавілля багатшого і сильнішого», — сказав Наступник святого Петра.
Святіший Отець наголосив, що високі посади вимагають подвійного свідчення: співпраці між різними рівнями на служінні народові та поєднання інституційної відповідальності з чесним стилем життя. «Адже для того, щоб утвердилися мир і справедливість, — підкреслив він, — необхідно розірвати ланцюги корупції, які спотворюють владу, позбавляючи її авторитету. Необхідно визволити серце від тієї жаги до наживи, яка є ідолопоклонством: справжній прибуток — це цілісний людський розвиток, тобто збалансоване зростання всіх аспектів, що роблять життя на цій землі благословенням».
Надія країни та Церкви
Підсумовуючи, Папа наголосив, що «Камерун має людські, культурні й духовні ресурси», необхідні для того, щоби здолати випробування й конфлікти та прямувати до стабільного майбутнього. Він особливо наголосив, що «молодь становить надію країни та Церкви». «Отже, інвестування в освіту, професійну підготовку та розвиток підприємницьких здібностей молоді є стратегічним вибором на користь миру. Це єдиний спосіб зупинити відтік чудових талантів до інших регіонів планети. Це також єдиний спосіб протистояти таким лихам, як наркотики, проституція та апатія, які руйнують життя занадто багатьох молодих людей», — сказав Лев XIV, додаючи, що молодим камерунцям не бракує глибокої духовності, що становить цінну енергію, щоби здійснювати мрії. За словами Папи, Католицька Церква в Камеруні бажає через свої освітні, медичні та благодійні ініціативи й надалі служити всім без винятку громадянам і співпрацювати з владою та всіма позитивними силами країни для підтримки людської гідності та примирення.
Папа вихованцям сиротинця: покликані до майбутнього, величнішого за ваші рани
15 квітня 2026 року Папа Лев XIV завершив перший етап своєї ІІІ Апостольської подорожі, прилетівши з Алжиру до Камеруну. Цей день був присвячений зустрічам з державною владою, представниками громадянського суспільства та дипломатичного корпусу. Після зустрічі у Президентському Палаці, Папа вирушив до сиротинця «Ngul Zamba», який вже протягом 40 років стає прихистком для десятків покинутих дітей у столиці Яунде.
На початку візиту до дитячого будинку «Ngul Zamba» Святішого Отця привітала Генеральна настоятелька Згромадження Дочок Марії з Яунде мати Регіна Сіріль Нґоно Бунунґу. Його візит став для цілої спільноти подарунком, адже цього року згромадження відзначає 100-річчя заснування. Як зазначила настоятелька, ця чернеча родина була заснована у 1926 році піонерами Католицької Церкви в Камеруні — архиєпископом Франсуа-Ксав’є Фоґо та архиєпископом Рене Марі Граффеном. Сьогодні служіння сестер охоплює вже вісім дієцезій у Камеруні та сусідньому Чаді.
Своєрідним серцем їхнього соціального служіння став сиротинець «Ngul Zamba», що в перекладі з місцевої мови означає «Сила Божа». Заклад, розташований у столиці Камеруну, вже понад 40 років є прихистком для десятків покинутих дітей. Дитячий будинок, який існує виключно за рахунок пожертв, приймає дітей віком від 18 місяців до 20 років. Він стикається з економічними та матеріальними труднощами, зокрема щодо щоденного харчування та предметів першої необхідності.
Окреслюючи місію та особливості діяльності закладу, Генеральна настоятелька наголосила, що окрім забезпечення базових потреб, як-от житло та харчування, сестри зосереджені на всебічному розвитку особистості — від фізичного здоров’я до морального та духовного виховання. При сиротинці функціонують школа та коледж, де разом із вихованцями закладу навчаються діти з бідних навколишніх сімей. Значну частину учнів складають діти з мусульманських родин.
Важливою рисою «Ngul Zamba» є те, що багато його випускників згодом повертаються сюди як викладачі чи волонтери, аби підтримати нове покоління підопічних. Мета закладу залишається незмінною протягом десятиліть: підготувати відповідальних громадян та «світлих християн», які зможуть трансформувати суспільство через досвід отриманої ними любові та підтримки.
Жива спадщина любові та турботи
Вихованці «Ngul Zamba» привітали Папу творчим виступом, у якому назвали свій дім місцем надії та християнської єдності. Діти поділилися прагненням будувати краще майбутнє для себе та свого народу, наголосивши, що саме досвід взаємодопомоги в сиротинці дає їм сили долати труднощі.
Особливим моментом зустрічі стало свідчення Патріса Етоґо — колишнього вихованця дитячого будинку, який сьогодні повернувся до закладу вже як вчитель та вихователь. Його історія стала прикладом незламності духу: завдяки підтримці сестер згромадження він пройшов шлях від початкової школи до університету та здобуття вищої педагогічної освіти. «Сьогодні, як учитель, я прагну передати іншим те, що Провидіння дарувало мені. Для мене це спосіб бути вдячним закладу, беручи участь у його безперервності, зростанні та розвитку, щоб ця справа жила вічно», — зазначив Патріс. Він розповів про унікальну освітню модель закладу, яку називають «доброзичливою освітою». Її головними принципами є слухання, супровід без осуду та щирі поради. Викладач підкреслив, що сиротинець «Ngul-Zamba» часто стає останнім шансом для підлітків, від яких відмовилися інші навчальні заклади через проблеми з поведінкою чи залежностями. Тут вони отримують не лише освіту, а й безумовне прийняття, що допомагає їм соціалізуватися та знайти своє місце у житті. Попри обмежені ресурси, педагогічний колектив вірить, що віра та рішучість допоможуть подолати всі перешкоди на шляху виховання майбутніх поколінь.
Про наступність поколінь у сиротинці розповіла кухарка закладу Крістін Авульбе. Вона згадала засновницю центру сестру Марі Бернар Екуму Обе, яка пішла з життя у 2016 році, але залишила по собі живу спадщину любові та турботи. «Разом із сестрами ми щодня втілюємо в життя харизму цієї родини через служіння найменшим», — зазначила Крістін, підкресливши, що візит Святішого Отця дає персоналу нове натхнення продовжувати місію з вірою та повною відданістю.
Покликання до майбутнього, що величніше за рани
«Я дуже радий, що можу переступити поріг цього сиротинця, який став вашим домом. У цьому місці, перш за все, ваш Небесний Отець приймає вас із любов’ю як своїх дітей», — розпочав свою промову Святіший Отець, звертаючись до зібраних. Він підкреслив, що цей дім є відповіддю на байдужість та егоїзм сучасного світу. У великій Божій родині ніхто і ніколи «не є чужим чи забутим, навіть найменший».
Звертаючись до дітей, Папа наголосив: «Дорогі діти, я знаю, що багато хто з вас пройшов через важкі випробування. Дехто пізнав страждання через втрату батьків або близьких людей. Інші пережили страх, неприйняття, покинення, злидні та невпевненість. Та ви покликані до майбутнього, що є величнішим за ваші рани». Лев XIV додав, що там, де можуть панувати злидні, страждання чи несправедливість, Бог присутній, Він перебуває дуже близько до кожної людини, дивиться із великою любов’ю та прихильністю.
Звертаючись до керівництва, персоналу, волонтерів і черниць, Папа наголосив, що їхнє вірне служіння — це прекрасне свідчення любові. «Ваша турбота має обличчя Божого милосердя. Через неї та через вашу жертовність ви даєте набагато більше, ніж тільки матеріальну підтримку: ви даруєте цим дітям присутність, увагу, сім’ю та майбутнє», — підкреслив він і заохотив відважно тривати далі у служінні.
На завершення зустрічі Папа подарував сиротинцю фігуру святого Йосифа, який тримає на руках Дитятко Ісуса. Постать святого Йосифа є прикладом для всіх, хто присвячує своє життя вихованню дітей, нагадуючи, що кожне життя є цінним і заслуговує на захист та любов.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
