«Христове воскресіння є початком нового створіння»: Великоднє послання владики Тараса Сеньківа

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

владики Тараса Сеньківа, єпарха Стрийської єпархії УГКЦ

Всесвітлішим, всечеснішим отцям,
високопреподобним і преподобним ченцям і черницям,
дорогим у Христі вірним Стрийської єпархії
Української Греко-Католицької Церкви

«Цей день, що його створив Господь, тож радіймо і веселімось в нім!»

(Пасхальна утреня)

Улюблені в Христі браття та сестри! Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

«Споконвіку було Слово», Боже творче Слово, і воно було Богом. «На початку» Бог висловив своє Слово у пустоту небуття, і його владою все повстало до існування. Ним виник світ, і воно стало світлом життя, яке просвітлює кожну людину. Божим Словом розпочалася історія світу і людей: та «світ не впізнав його», а люди «його не прийняли».

Тому «коли сповнився час», Боже Слово «стало тілом і замешкало між нами», людьми, щоб усі побачили славу Єдинородного Сина Отця. У протистоянні деструктивності зла та абсурдності небуття, куди повернуло власну історію зведене гріхом людство, Божий Син став цілопальною жертвою відкуплення світу. На світанку третього дня, відколи на хресті Спасителя був скасований вирок вічної смерті для людства, Бог створив «новий початок», висловивши з глибин аду у сяйві Воскресіння Христа Слово вічного життя: «Ось усе творю новим». Життя, котре було «від Бога», але людським непослухом стало позначене печаттю гріха та смерті, у Воскресінні Божого Сина-Слова стало життям «у Бозі».

«Я живу, і ви будете жити», — запевнює Спаситель Господь. Людина не має вічного життя сама від себе. Незнищенність людської душі само собою не є вічним життям, а лиш існуванням, позбавленим змісту. Життя починається буттєвою взаємністю та приналежністю людини до того, хто сам є Життям, Правдою і Любов’ю, а тому вічним Триєдиним Богом. Життя походить від «бути і любити з Ним». Справжнє життя — це взаємний стосунок любові, започаткований Богом до людини. Воскресінням Христа її життя остаточно отримало вічний вимір.

Як і «на початку», Слово, промовлене Богом Великоднього світанку, ніхто не чув. Його, як відлуння Божої перемоги над злом та смертю, найперше звістили Ангели жінкам Мироносицям. Але Божественна всемогутність та життєдайність Слова, подібно як «на початку», проникла простір і час, уярмлений гріхом, та відкрила людській історії ясну перспективу майбутнього, задля якого все було створено.

Христове воскресіння є початком нового створіння, для якого скасована смерть та відкрита дорога до вічності у Бозі. Але передовсім воно є запевненням Божого миру для людства, всюди та назавжди.

Сьогодні, на Великдень, ми проживаємо ситуацію, подібну як апостоли в Єрусалимі. Замкнуті в домі, опановані страхом та невідомістю з майбутнього, вони були шоковані появою воскреслого Учителя, який сказав їм: «Мир вам»! Це було не просто вітання, але урочисте вручення учням Божого миру, який обновляє усе створіння. Цей мир Пасхальний, він приходить з воскресінням, бо спочатку Христос мусів здолати ворогів — гріх і смерть, та примирити світ з Отцем. Тому Господь сам входить у страх, розгубленість та замкнутість своїх учнів, щоб перетворити, здавалося б, безнадійну дійсність на щось нове і зовсім неочікуване. Живий і воскреслий Ісус замість докорів робить їх своїми апостолами до світу: «Як Отець послав мене, так і я посилаю вас. Прийміть Духа Святого».

Воскреслий не є Богом з ностальгічних спогадів, скорботних плачів чи страху перед майбутнім. Він є Богом постійно діяльним і завжди несподіваним. Для нього ніщо і ніхто не є втрачений. Коли Ісус дає апостолам Святого Духа, то починає через них здійснювати місію спасіння та відновлення всього світу, і запрошує до цього й нас. Йдеться не про те, що маємо робити ми, але передусім, що він хоче робити через нас силою свого Духа. Слово воскреслого, живе та діяльне, є для нас творчим джерелом, з якого черпаємо життєву силу, впевненість та відвагу свідчити та жити згідно своєї віри, без огляду на обставини і виклики місця та часу.

Вірою у воскреслого Христа ми можемо здолати всі віяння відчаю та фаталізму, щоб вірогідно нести світові пророче звіщення Божого миру, та з надією звіритися тому, хто Великоднього ранку почав «усе творити новим».

Сьогодні не раз тривоги та смуток гнітять нас, а наше життя є повне небезпек та жертв, але ми знаємо, на кого уповати: на воскреслого Ісуса. Він знає наші рани, рани нашого народу, нашої землі! Це рани, які болять, постійно роз’ятрювані ненавистю і насильством війни, яку веде супроти України російський агресор. Вбивства, руйнування та мародерства він оправдує манією свого «месіанського» послання, побудованого на абсурдних псевдоісторичних і псевдорелігійних теоріях та відвертій брехні. І це жахіття благословляє ієрархія російської православної церкви. Узурпація ролі «месії» нагадує образ Антихриста, і в принципі є наслідком брутального спотворення злом людської природи. Тому політично-релігійна ідеологія «русского міра» є сатанинським способом самоутвердження, посередництвом терору в цивілізованому світі, орди з рабською нігілістичною «культурою», тоталітарною владою та загарбницькими амбіціями.

Війна своєю суттю є проявом зла, яке ніколи не може мати частки у Бозі і його творінні. Вона є виявом гріховної смерті, провісником краху ідеології, яка привласнює собі останнє слово, нищить всяке добро та можливість людського співжиття, любові і творення. Тому ведення загарбницької війни під абсурдною маскою захисту вищих інтересів, оборони добра чи традиційних цінностей, притому брутально глумлячись над євангельськими цінностями та гідністю і свободою людей, є знаком агонії агресора.

Три дні Великодня об’єднують наше життя довкола серця християнської віри: страждань, смерті та воскресіння Ісуса Христа. Це дні, які творять один Великий День Божої остаточної перемоги життя над смертю, добра над злом. Ми є її учасниками, і це дає нам силу сказати «ні» кожній зневірі та зухвальству зла. Торжеством воскресіння небо і земля об’єднані у вічному мирі, яким є запевнена і перемога нашого Українського народу у справедливій боротьбі проти російських загарбників. Христове воскресіння є знаменням народження нового світу, який, не без нашої співучасті, Господь хоче творити для всіх людей.

Дорогі у Христі браття та сестри! У цей Великодній час з молитвою поручаю під всемогутній Божий захист усіх воїнів Українського війська, а наших захисників — Героїв, полеглих за нашу свободу, безконечному Милосердю Воскреслого. Нехай спочивають з миром у Бозі та успадкують воскресіння і вічне життя в Небі.

Складаю свої Великодні вітання і побажання усім, та кожному, чиє серце, скріплене непохитною вірою у Воскреслого Христа, терпить серед сьогоднішніх випробувань, але б’ється і бореться заради свободи та слави Українського народу та Держави. А Пречиста Діва Марія, Мати Воскреслого та Цариця світу, нехай провадить наш Народ до перемоги та справедливого миру на вічну славу Триєдиного Бога. Амінь.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

З архиєрейським благословенням,

† Тарас Сеньків, О. М.