СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у Відні: «Господь Бог завжди посилає Україні добрих пастирів, які дбають про свій народ»
У кожній хвилі буття нашого народу Господь Бог про нас дбає, посилаючи тих чи інших людей як своїх добрих пастирів, аби вони дбали про наш народ, віддавали своє життя, дбали про його добро і збирали його, навіть тоді, коли він живе у розсіянні сущий. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у храмі Святої Варвари у Відні.
З Главою УГКЦ співслужили владики Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, та Петро Лоза, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії, о. Юрій Коласа, вікарій для вірних Східних Католицьких Церков в Австрії, о. Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари, та інші.
Предстоятель відзначив, що сьогодні з дивного Божого веління у цьому древньому храмі Святої Варвари святкуємо пам’ять святого священномученика Йосафата. За його словами, на прикладі єпископського служіння святого Йосафата бачимо, що служіння доброго пастиря Христа продовжується у Христовій Церкві.
«Добрим є той пастир, той єпископ, той священник, — вважає Блаженніший Святослав, — який дбає не про себе, не про свою вигоду, не використовує „овець“ для свого кращого життя. Цілком ні. Добрий пастир є той, який дбає про своїх овець. Вважає їх своїм найбільшим скарбом. Який іде і шукає ту овечку, тішиться, коли її знайде і веде її до кошари, де кожен день може бути з нею і їй послужити».
Глава Церкви розповів, що святий Йосафат, якого так і називали «душехватом», робив усе для того, аби віднайти для Бога його людей, щоби був один пастир, один Господь і одне стадо — Церква Христова.
У храмі Святої Варвари по сьогоднішній день пам’ятають, що ця церква була пристанищем на багато років святих мощей святого Йосафата. «Тепер тут залишилися особливі реліквії. Тому те свято, яке ми святкуємо сьогодні за новим стилем є особливо дороге для цього храму і для громади. Пригадую, як три роки тому ми тут урочисто спогадували сто років перенесення мощей святого Йосафата до Відня, які потім після Другої світової війни, рятуючись від радянської окупації, були таємно перевезені до Риму і сьогодні спочивають біля гробу апостола Петра», — пригадав Блаженніший Святослав.
Блаженніший Святослав відзначив також, що сьогодні у свято святого Йосафата урочистим реквієм у стародавній катедрі Святого Стефана у Відні поминають жертв сталінського Голодомору 1932–1933 років.
Сьогодні також дякуємо представникам австрійської громади, які були солідарними з нашими братами і сестрами в Україні, які вмирали з голоду. Особливо згадуємо віденського кардинала Теодора Іннітцера, який перший і єдиний з усіх церковних діячів Європи, відгукнувся на послання митрополита Андрея Шептицького під назвою «Україна в передсмертних судорогах». Тоді кардинал Іннітцер зорганізував тут у Відні міжнародну акцію допомоги вмираючим від голоду українцям. Він написав лист-звернення до світової громадськості про злочини, які діються проти нашого народу в Україні.
«Сьогодні молячись за них відчуваємо, що навіть тоді, коли ніхто про них не дбав, коли начебто світ прирік їх на голодну мученичу смерть і ніхто не хотів про них говорити, Господь їх не покинув. Сьогодні просимо для них вічний упокій для невинно убієнних голодом у тих часах на найбагатшій землі Європи — України, яку по нині називають годувальницею європейських народів», — сказав Блаженніший Святослав.
«Нехай милосердний Господь Бог змилосердиться над нашим народом. Ми хочемо, аби наша Церква сповнила своє післанництво, щоб кожен наш священник і єпископ був образом і подобою доброго пастиря, а ви у Відні відчули, що ваша Церква вас любить і про вас дбає», — сказав на сам кінець Предстоятель.
Після Літургії усі її учасники помолилися Панахиду за невинно голодом убієнних українців.
Фото: Олександр СавранськийЗа матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
