СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у Великий четвер: «Достойно і праведно було сьогодні вмити ноги вам, дорогі отці, які показали, що Церква є зі своїм народом»
Люди питаються: де є Бог, коли падають бомби? Якщо вони бачать, що з ними є їхній священник, то вони бачать, що з ними є їхній Бог. Серед війни — почуймо Його голос — Він каже: я тут! У своєму розламаному хлібі і зі своїм зраненим народом. На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у Страсний четвер, 21 квітня, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового. Під час богослужіння Блаженніший Святослав очолив Чин освячення антимінсів і мира, а також звершив Чин омивання ніг дванадцятьом священникам Київської архиєпархії.
«Мабуть кожного з вас, дорогі отці, — припустив проповідник, — питали люди: де є Бог? Де є Бог, коли на нас падають бомби? Де є Бог, коли нас вбивають? Де є Бог, коли палять наші будинки, нищать міста і села, коли знущаються з найслабших? Де є Бог, коли вмирає людина?» Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.
«Може кожен з вас якось намагався відповідати на ці питання, слухаючи Боже слово, шукаючи у Священному Писанні якоїсь думки чи відповіді. Сьогодні Христос сам хоче відповісти на це питання. Адже Він нам відкриває глибини, тайни самого Бога. Ми з вами сьогодні з Ним засіли за Тайну Вечерю. Ми всі нераз бачили ці жести, самі їх повторювали. Давайте їх ще раз сьогодні переслухаємо, в них вглянемося», — запропонував Отець і Глава УГКЦ.
Перший жест — розламаний хліб. Блаженніший Святослав пояснив, що цей жест символізує розламане життя. Коли ми ламаємо хліб, ми бачимо усі його нутрощі: свіжість, або цвіль, черствість. Христос показує себе присутнім у своєму тілі якраз на межі розламаного людського життя.
«Коли сьогодні людина питає „де є Бог?“, Він сам каже: „Там, де найбільше людського Болю і страждання; де є найбільша рана, там є найглибше розламаний євхаристійний хліб Його Тайної Вечері“», — зазначає він.
Другий жест — чаша Його крові. «Випити спільну чашу — означає стати чимось одним, з двох одним тілом, одним життям, а з іншого боку, прийняти щось, що ти сам собі надумав і вибрав. Христос п’є чашу людського страждання, терпіння, мук і смерті. Це означає, що Він показує повноту Божественного життя там, де людина думає, що Бога нема», — пояснив Предстоятель УГКЦ.
Відтак Отець і Глава УГКЦ зазначив, що сьогодні Церква святкує свято установлення Христового Священства. Він переконаний, що присутність Бога серед найбільшого болю, ран, страждання і приниження розкриває покликання до Священства. За його словами, Христос кличе священників так глибоко, низько і далеко, як тільки цей світ понижує, ранить і вбиває людину. А жест умивання ніг виявляє зміст священничого служіння, в якому Бог похиляється над зраненою, розгубленою людиною і сам хоче торкнутися її ран і своїми ранами її зцілити. Рани загояться, а силою благодаті Духа Святого закінчиться війна.
Дай Бог, просить архиєрей, щоб ми усі до глибини пережили сьогодні в умовах війни відповідь на питання: що означає бути священником для українського народу, в часи його Голгофи?
Блаженніший Святослав розповів про свій візит до Чернігова. «Наш геройський Славутич, 12 кілометрів від білоруського кордону. Наше служіння там нашого з вами співбрата — це досконалий і правдивий образ Христового священнника третього тисячоліття, який показав людям Бога, який їх не покинув у скрутний час», — переконаний він.
«Сьогодні достойно і праведно є встати на коліна, дорогі отці, і умити ноги вам, які в лоні нашої Київської архиєпархії пережили ці жахіття, починаючи звідси, з нашого Патріаршого собору, з його крипт, де ми зігрівали, лікували, годували сотні людей, які повірили, що Церква їх спасе, коли падають бомби. Я дякую вам за те! Достойно і праведно було мені сьогодні стати на коліна перед вами, отці, які пішли служити Божественну Літургію у київське метро. Мабуть за тисячолітню історію Києва такого ще ніколи не було. Ви мені розповідали Ваші переживання, але розказували наскільки люди відчули світло надії на те, що вони не самотні у своєму горі», — сказав Предстоятель і додав: — «Достойно і праведно було мені стати на коліна і вмити ноги тим отцям, які умивали ноги своїм співбратам, які мусіли тимчасово залишити ті міста, які палали, а ви перед ними відкрили свою домівку, їх нагодували, їх прийняли, умили їм ноги в той спосіб, в який їм було потрібно. Достойно і праведно було сьогодні вмити ноги вам, отці, які показали, що Церква є зі своїм народом».
Більше того, продовжив свою думку архиєрей, непросто говорить про добро, але його чинить, бо це у Ваші руки сьогодні Христос дав лікарство на рани цього народу. Оте святе миро, яке ми посвятили тут, в нашому Патріаршому соборі, яке розійдеться по всіх клітинках нашого церковного тіла від Києва до Австралії, до Південної і Північної Америки, Європи, кругом, де воєнне лихоліття рознесло наших людей. Це через ваше священниче служіння, гасло нашого Патріаршого Собору «Твоя Церква завжди і всюди з Тобою» сьогодні здійснюється.
«Завжди і всюди! Чи ти є в безпечній західній Європі, чи у палаючому Харкові. Чи ти є у зраненому Чернігові, чи в окупованому Херсоні. Блаженний той священник, який ніколи не відчуває себе безробітним. Блаженний той священник, якого вічна печать священства спонукає до праці, молитви і жертви за свій народ», — підкреслив Блаженніший Святослав.
Відтак Глава Церкви привітав духовенство з днем Священства: «В імені усієї вашої Церкви, як її Глава, сьогодні схиляю свою голову перед єпископатом, духовенством, перед нашими дияконами, семінаристами за геройське свідчення служіння самого Бога українському народові, яке ви звершуєте у цих трагічних часах».
Насамкінець Блаженніший Святослав попросив усіх вірних привітати своє духовенство з цим днем і подарувати їм відчуття цінності і потрібності.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
