СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у 258-й день війни: «Російський ворог хоче знищити в українцях силу волі продовжувати боротьбу»
Ворог робить усе для того, щоб знищити не тільки інфраструктуру наших великих міст, позбавивши нас тепла і світла, а й нашу волю продовжувати боротьбу. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному зверненні у 258-й день масштабної війни Росії проти України.
Знищення, розруха, смерть, плач, сльози і біль. «Це ті слова, якими ми можемо описати, що діється в Україні», — наголосив Предстоятель. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Проте, відзначив Глава Церкви, ми бачимо, що український народ не втомлюється захищати Батьківщину. «Бо коли ми чинимо добро, воно нас не втомлює, а навпаки, відновлює наші сили. А коли людина несе зло, то вимучується і знекровлюється. Тому ми кажемо сьогодні: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!», — запевняє Блаженніший Святослав.
Глава Церкви продовжив роздуми над тим, як зцілювати рани народу під час війни, чи ширше — як зцілювати рани людини в сучасному світі. Пандемія коронавірусу і війна в Україні, за його словами, показали викривленість пріоритетів у сучасному світі.
«Ми бачимо, — зауважив Патріарх, — що Росія щодня витрачає десятки чи навіть сотні мільйонів доларів на ту величезну кількість зброї, якою атакує Україну. Якщо б, наприклад, ті кошти вкласти в розвиток медицини, у розвиток людини, навіть у тій самій Росії, то можна було б дуже багато зробити добра і служити життю, замість того щоб нести смерть і розруху».
За його словами, коли ми говоримо про зцілення ран, мусимо ствердити, що різні спільноти, суспільства мають свої рани.
«Ми стаємо свідками того, — зауважив Глава Церкви, — що Росія, замість того щоб лікувати гріхи і вади свого народу, зраненого десятиліттями комуністичного терору, намагається вирішити внутрішні проблеми зовнішньою агресією».
Предстоятель також зауважив, що не можна лікувати ран сучасної людини за допомогою якогось прагматичного методу, намагаючись усунути певну проблему. Бо ми тоді беремося вирішувати глобальні питання (а це нам не вдасться), але забуваємо про людину, яка страждає.
«Будь-яка програма, тактика чи навіть політика зцілення ран має починатися із пошани до зраненої людини, із співчуття, намагання зрозуміти і підтримати того, хто став жертвою війни, зловживання владою чи іншими видами злочинів, які сьогодні чиняться проти гідності людської особи», — наголошує Глава Церкви.
«Божі заповіді, — переконує архиєрей, — якраз є тією дорогою пошани людини, яка захороняє від небезпеки появи нових ран, що приносять страждання, гріх і смерть».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
