СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у 255-й день війни: «Справжній мир починається із взаємної поваги, порозуміння і взаємного зцілення ран»
Ми тепер говоримо про мир, який має перемогти війну, але часто це поняття змінює своє значення, відбувається його ідеологічна мутація. Ми бачимо, що росія ще з часів війни проти Грузії вживає поняття «примушення до миру», що, по суті, є лише загарбанням, приниженням і поневоленням. Тому наш митрополит Андрей Шептицький нам каже: «Бо це ж не мир, коли хтось проти своєї волі мусить із кимось іншим на щось погоджуватися».
Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у щоденному воєнному зверненні у 255-й день великої, кривавої війни, як повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Знову вчора, розповів архиєрей, важкі бої йшли на всій лінії фронту. Ворог атакував українські позиції на 14 напрямках, зокрема на Сході України, на сході Харківської області, на Донеччині та Луганщині. Постраждало близько 20 населених пунктів від ударів із різного виду російської зброї. Здригалася Харківщина та Запорізька область, пекельну ніч пережило місто Нікополь на Дніпропетровщині. Південь нашої Батьківщини, особливо Миколаївщина і вся прифронтова зона, постійно живе під російськими атаками, бомбами, ракетами та ударами з іншого виду зброї.
Однак українське військо крок за кроком звільняє міста і села нашої Батьківщини, ствердив Предстоятель.
У цей день Блаженніший Святослав продовжив роздуми над зціленням глибоких ран, яких завдала українському народові нечестива війна Росії.
Для того, щоб зцілювати рани, вважає Патріарх, потрібно звернутися до мудрості наших медиків, медичних капеланів, душпастирів Христової Церкви.
«Добрий лікар нам скаже, що рани чи хвороби не існують самі по собі — є хворі і зранені люди. І той цілитель, що приступає до людини, яка страждає, насамперед бачить її, а вже потім думає, як вилікувати, зцілити її хворобу, як усунути причину цього страждання. Разом із тим мудрий лікар нам скаже, що будь-яке лікування хвороби чи рани починається із слухання, — зауважив Глава Церкви і додав: — Щоб зрозуміти, що відбувається з людиною, як помогти побороти певну недугу, такий лікар насамперед з’ясовує історію хвороби: просить хворого пригадати, як і з чого почалася його хвороба, якими були її перші симптоми та прояви, збирає так званий анамнез. Лише після такого слухання хворої людини він зможе професійно, ефективно і вчасно надати їй кваліфіковану допомогу».
На переконання Глави УГКЦ, мистецтво слухання як перший і необхідний крок у зціленні рани має бути сьогодні пріоритетом для всіх, хто хоче послужити людині, яка страждає від війни.
За його словами, мудрий лікар розуміє, що не можна лікувати якогось органа людського тіла, а треба лікувати хвору людину. Бо всі процеси людської тілесності, психіки та духовності глибоко між собою пов’язані.
«Отож лікар або медичний капелан — це людина слухання, людина, яка має час і яка слухає, щоб зрозуміти, як зцілити хворого. Трапляється, що недужа особа оздоровлюється вже тільки тому, що розповідає про свій біль, про свою тривогу та про свою найбільшу мрію. Добрий, професійний священник чи лікар повинен часом помогти людині розказати про те, про що їй би більше не хотілося згадувати або про що їй не хочеться ні з ким говорити», — підкреслив Отець і Глава УГКЦ.
Він пригадав, що важливим елементом успіху в боротьбі з хворобою є довір’я.
«Тому не біймося висловлювати біль і не біймося його слухати. Маймо час на болі і страждання людини! Лише тоді можна ефективно розпочати процес зцілення», — закликав Глава УГКЦ.
«Христос ніколи не покидає людини: ані в її житті, ані в стражданні, ані в смерті. Він перший серед тих, хто слухає. Він слухає нас ще перед тим, як ми почнемо до нього устами промовляти. Він слухає, як б’ється наше серце і є з нами. Тому не біймося, зокрема перед Ним, відкрити всю глибину свого серця, своєї рани і свого болю. І тоді Він знатиме, кого до нас прислати — якого свого священнослужителя і якого лікаря, щоб помогти нам, щоб урятувати нас від болю, а найголовніше, від гріха і смерті», — запевнив Отець і Глава УГКЦ.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
