СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ у 139-й день війни: «З голосом Папи Франциска хтось погоджується, а хтось — ні, але всі його чують»
Нехай приїзд Святішого Отця до України буде урочистим проголошенням того, що Христос і Його учень, наступник Петра, є разом з українським народом, на боці тих, хто страждає від війни в Україні. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своєму щоденному воєнному зверненні у 139-й день російської військової навали, яка несе на наші землі смерть, розруху, біду й голод.
Впродовж останньої доби, відзначив Предстоятель, наша земля знову була щедро полита людською кров’ю, але Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться і вчиться перемагати. Про це зазначає Департамент інформації УГКЦ.
Духовний лідер зауважив, що сьогодні в Україні ми святкуємо свято Верховних апостолів Петра і Павла.
На його думку, це особливе свято, тому що Церква вшановує пам’ять цих двох апостолів одночасно. Цього дня буцімто поєднується в іконі апостольської Церкви дві протилежності — Петро і Павло були абсолютно різними чоловіками та апостолами, із різною вдачею, а також із різною місією. Однак вони проповідували одне й те саме Євангеліє і творили одну й ту саму єдину, соборну, святу і апостольську Церкву.
«Петро був невченим рибалкою з Галилеї, — розповів Блаженніший Святослав. — Павло, спочатку Савло, був євреєм із діаспори, із міста Тарсу, мабуть, був одним із найбільш освічених людей свого часу в єврейському середовищі. Петро був безправним чоловіком супроти державної римської влади. Павло був римським громадянином. Петро був найближчим учнем Христа від початку Його проповіді. Павло не знав Божественного Учителя під час Його земної місії, але зустрів Його, їдучи до Дамаску, щоб убивати перших християн. Тоді Христос йому сказав: „Савле, Савле, чого Мене переслідуєш?“. Петро ніс Євангеліє єврейським громадам по всій римській імперії, а Павло був апостолом народів. І ми, вихідці з інших народів, з-поза єврейського середовища, завдячуємо даром віри саме апостолу Павлові».
«Ми святкуємо пам’ять цих двох апостолів в один день, тому що Церква хоче нам цим щось сказати: Петро потребує Павла, а Павло — Петра», — підсумував духовний лідер.
Служіння апостола Петра, зауважив він, виходить поза рамки локальної римської Церкви. Він є символом вселенськості Христової Церкви. Цей апостол отримує окремий дар бути символом єдності цієї Церкви, і в його постаті ми сьогодні бачимо: місцева Церква має не тільки зберігати апостольську традицію, а й перебувати в сопричасті, у єдності із вселенським християнством, з іншими помісними Церквами та з наступником апостола Петра.
Саме Петрові Христос дав дар бути першим у наверненні, першим у покаянні. Через цей дар він стає скелею і правдивим учителем віри, точкою опори для інших єпископів, усіх християн у різних частинах земної кулі. Тож недаремно ранні отці навчали, що де є Петро — там є Церква.
Цього дня, наголосив Глава Церкви, ми хочемо особливо помолитися за Петра наших часів — Папу Франциска, тому що ті дари, які отримав верховний апостол, отримує кожний його наступник, щоб бути символом, будівничим єдності Христової Церкви та кликати всіх до сопричастя в єдиному Тілі Христовому.
«Ми бачимо, що з голосом Папи Франциска хтось погоджується, а хтось не погоджується, але всі його чують, зауважують. Помолімося, щоб він серед нас, християн нового часу, був першим у наверненні та після особистого навернення утверджував у вірі своїх співбратів. Молімося, щоб він якнайшвидше приїхав до України, щоб став на боці стражденного українського народу», — закликав духовний лідер.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
