СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиФіладельфійська архиєпархія відсвяткувала Квітну неділю без участі вірних та з онлайн-трансляцією богослужіння
5 квітня 2020 року за григоріянським календарем Католицька Церква відзначила світлий празник В’їзду Господа і Спаса нашого Ісуса Христа у Єрусалим. У нашому народі це свято часто називають Вербною або Квітною неділею, що пов’язано із освяченням лози. Катедральний собор Української католицької єпархії у м. Філадельфії також слідує за григоріанським календарем, а тому вже відсвяткував цей празник без участі вірних та за допомогою спільної молитви через онлайн-трансляцію.
Всередині українського католицького собору Непорочного Зачаття єпископ Андрій Рабій розповів євангельську історію, яку багато християн чули раніше. Спочатку Ісус ввійшов до Єрусалиму для веселого привітання. Через кілька днів багато тих самих людей, які святкували його вхід, засудили його на розп’яття. Протягом Страсного тижня, як пояснив владика Андрій зі собору до кожної домівки через пряму трансляцію, ми будемо слідувати Євангелієм до того доленосного дня.
«Ми відчуємо і нам здається, що стає все темніше, темніше і темніше», — сказав він англійською мовою під час недільної двомовної служби. «Найтемніше завжди перед світанком. І так це історія спасіння».
Впродовж проповіді єпископ тримав вербові галузки. Це давня традиція в Українській католицькій церкві, де Вербну неділю ще називають Квітною неділею, і використовуються галузки верби, адже історично у Східній Європі складно було взяти у руки на освячення пальмові галузки.
«Незважаючи на те, що цього року жива участь в освяченні вербових лоз була ускладнена через обмеження коронавірусу, можна використовувати старі галузки верби», — розповів вірним, які дивилися трансляцію вдома, владика Андрій Рабій.
«У всіх нас є вербові лози», — сказав владика Рабій: «Знайдіть їх. І тримайте в руках. Затримайте їх на мить. І навіть скажіть… як казали сьогодні єрусалимські діти: „Осанна!“»
Внаслідок пандемії багато місць культу сьогодні були зачиненими, а богослужіння передавалися в реальному часі через онлайн-трансляції. З цієї причини освячення пальмових (вербових) галузок було широко скасовано або відкладено. Вербна неділя завжди вводить вірних у найсвятіший тиждень християнського календаря, але цей тиждень цьогоріч постає таким чином, яким християни його ще не переживали.
Мирянка українського католицького собору Непорочного Зачаття Олександра Савчин приєдналася до Facebook, щоб переглянути Літургію зі собору вдома. Лише кілька тижнів тому вона відвідувала церкву разом зі своєю матір’ю Вірою та сестрою Ромою. Але минулої неділі, обмежуючи виходи з власного дому та завдяки вказівкам сестри, вона сама підключила трансляцію із собору. Якби це був звичайний рік, сестри були б у храмі для прикрашання собору перед недільним святом. «Facebook конфузить, — сказала Олександра Савчин, — але якби у неї не було трансляції, вона вважає, що нічого не зробила б у Вербну неділю».
«Це було чудово», — сказала Олександра Савчин, яка тримала біля себе вербові галузки і вважає трансляцію богослужінь Страсного тижня зручною. На Великдень вона вважає, що зателефонує рідним, однак не відбудеться святковий обід, який вони зазвичай ділять разом. «Буде сумно, але ми благословлені. У нас є будинки.… Це час, коли нам потрібно робити те, що нам кажуть робити».
Рома Савчин, яка є сусідкою своєї сестри в районі Fishtown-Kensington, сказала, що час, проведений на молитві окремо, не був поганим. Цей досвід, за її словами, «в деякому роді, справді особливий».
«Все робиться для того, щоб наблизити нас до духу парафії», — сказала вона. «І я не знаю, але відкрилося багато інших можливостей, щоб спілкуватися між собою».
Перехід до віртуального служіння був важким для отця Романа Пітули із Українського католицького собору Непорочного Зачаття. Настоятель собору особисто користується консультуванням та порадами парафіян щодо організації такого служіння.
«Я ніколи не міг уявити собі щось подібне, щоб сказати людям: „Будьте вдома. Не ходіть до церкви. Це дуже незвично“», — зазначив отець Роман.
Він також роздумував над питанням того, що не можна прийняти Причастя. У радянські часи Українська Католицька Церква зазнала жорстоких репресій. Після того, як диктатор Йосиф Сталін заборонив церкву, українські католики продовжували таємно молитися, стикаючись із суворими наслідками від затримання до заслання в Сибір. За цей час, пояснив отець Роман Пітила, українські католики, які не могли прийняти Євхаристію, приймали Причастя духовно. Оскільки Причастя не може бути отримане через прямий ефір, сказав отець Роман Пітила, важливо пам’ятати, що зараз можна отримувати духовне Причастя.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
