Єпископи УГКЦ у Мадриді розглядали виклики формування майбутніх священників

27 травня 2026

26 травня 2026 року в Мадриді відбулося третє робоче засідання Постійного Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви. Цьогоріч праця Постійного Синоду проходить у столиці Іспанії на запрошення Ординаріату для вірних Східних Католицьких Церков в Іспанії, який відзначає 10-річчя свого заснування.

Єпископи УГКЦ у Мадриді розглядали виклики формування майбутніх священників

У післяобідній сесії члени Постійного Синоду УГКЦ — Блаженніший Святослав, митрополит Борис Ґудзяк, єпископ Володимир Ющак, єпископ Йосафат Мощич та єпископ Богдан Дзюрах — обговорили підготовку Головної теми Синоду Єпископів УГКЦ 2026 року: «Душпастирство покликань до священства і монашества».

Основні доповіді представили єпископи Михайло Бубній та Богдан Данило, відповідальні за приготування Головної теми майбутнього Синоду. У своїх виступах вони акцентували на необхідності формування в Церкві «культури покликань», яка має народжуватися у сім’ї, спільноті та через живе свідчення духовенства.

Насамперед єпископи представили доповідачів на майбутньому Синоді Єпископів УГКЦ, що відбудеться 1-10 липня 2026 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Відтак коротко окреслили структуру, формат та тези кожної із доповідей. Одним із доповідачів Головної теми Синоду стане владика Богдан Данило.

У доповіді владики Богдана Данила особливу увагу було приділено ролі сім’ї у формуванні священничих покликань. За словами доповідача, саме родина є «першою семінарією», де дитина вперше вчиться любові, довірі та відкритості на Божий голос. Владика наголосив, що покликання народжуються там, де віра переживається як радість, а не як примус.

Окремий блок доповіді був присвячений викликам війни та кризі батьківства. У документі зазначається, що війна створює покоління дітей, які ростуть без батьків або з пораненим досвідом батьківства. Водночас саме в цих умовах особливо зростає потреба у духовному батьківстві та священничому служінні як просторі зцілення, супроводу і надії.

Члени Синоду також обговорили роль парафіяльних спільнот у плеканні покликань. У доповіді підкреслювалося, що покликання не можна «створити» адміністративно — їх можна лише плекати у живому християнському середовищі, де молоді люди мають нагоду зустріти Христа, пережити досвід спільноти та побачити приклад радісного і жертовного священничого служіння.

Важливою темою дискусії стала також роль єпископа як духовного батька та головного форматора духовенства. Доповідачі наголосили, що сучасний єпископ покликаний не лише адмініструвати, але бути присутнім серед молоді, супроводжувати семінаристів та формувати середовище, у якому молоді люди не боятимуться відповісти на Божий поклик.

Під час засідання було представлено також звіт діяльності Патріаршої комісії у справах духовенства. Зокрема, йшлося про працю над удосконаленням формації семінаристів, створенням програм психологічно-духовного супроводу духовенства та підтримкою священників у час війни. Особливу увагу комісія приділяє психічному здоров’ю духовенства, профілактиці вигорання та постійному формаційному супроводу священників.

Учасники засідання наголосили, що сучасна молодь шукає сенсу, жертовності та місії, а тому священство й богопосвячене життя мають бути представлені не як форма соціального статусу, а як героїчний дар себе Богові та людям.

Підсумовуючи обговорення, члени Постійного Синоду підкреслили важливість спільної праці єпископів, священників, монашества, родин і мирян задля формування нового покоління покликань, здатних відповідати на виклики сучасного світу та свідчити про живу присутність Христа у Церкві.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ