Єпископи УГКЦ до духовенства: «Треба постійно очищувати наші наміри, щоб у нас діяла не наша, а Божа воля»
Під сучасну пору треба серйозно говорити про нашу готовість змінюватися на краще, використовувати новітні засоби спілкування між людьми, між Церквою та суспільством, яке швидко трансформується, та шукати щоразу ефективніших способів, як нам бути разом і один одному служити. Про це мовиться у постсинодальному посланні Синоду Єпископів УГКЦ 2021 року «Надія, до якої нас кличе Господь» до духовенства, монашества і мирян Української Греко-Католицької Церкви.
Єпископи наголошують, що треба замислитися над потребою реформування церковних структур, над новим динамізмом і творчістю в служінні, над запровадженням таких душпастирських підходів, які дадуть можливість мирянам проявити свої таланти для здійснення місії Церкви, над спроможністю давати відповіді на реальні духовні потреби Божого люду, над умінням відчитувати «знаки часу», над формою спілкування з іншим, позначеною відчуттям соборності і духом співпраці, над подоланням страху, що стоїть на заваді створенню оновленого євангельського способу буття пастирем, згідно із серцем Христовим у ХХІ столітті.
Тому, вважають ієрархи, нам треба постійно очищувати наші наміри, щоб у нас діяла не наша, а Божа воля.
Владики переконують, що немає на світі християнина, який не потребує навернення і покаяння: єпископи, духовенство, богопосвячені особи, миряни, від наймолодшого до найстаршого.
«Усі ми створені на образ і подобу нашого Господа. Образ Божий у нас діє завжди, натомість відновлення подоби Божої вимагає нашого зусилля, бо відновлення впалої людської природи потребує безнастанної духовної боротьби, регулярного іспиту сумління, постійної відкритості до оновлюючої Божої благодаті. Тому в нашій літургійній традиції ми повсякчасно просимо в Господа: „Осталий час життя нашого в мирі і покаянні скінчити“. Це передусім стосується працівників у Христовому винограднику — нас, єпископів, і наших найближчих співпрацівників, священників, які сьогодні покликані до справжнього душпастирського навернення», — сказано в тексті послання.
У посланні єпископи також пригадують про основи нашої спільної програми «Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом», у реалізації душпастирського плану якої до 2020 року зосереджувалися головно на парафіяльній спільноті як на середовищі, у якому віруючі найчастіше зустрічаються з Христом через християнське навчання, спільну молитву та служіння ближньому.
«Плекаючи та оживляючи наші парафії, ми бажали обновити всю нашу Церкву. Тож програма продовжується, і нам слід працювати над її втіленням та поглибленням у кожній парафіяльній спільноті», — мовиться в посланні.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ