СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископи Європи закликають не допустити повторення трагедії Аушвіцу
З нагоди спогадування 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, що відзначатиметься 27 січня, європейські єпископи оприлюднили заяву, в якій засуджують антисемітизм та маніпуляцію правдою з боку політиків.
«75-та річниця звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау спонукає нас виступити проти будь-яких дій, що пригнічують людську гідність: расизму, ксенофобії та антисемітизму. Цього дня ми закликаємо весь сучасний світ до примирення й миру, до дотримання права кожної нації на існування й свободу, на незалежність та збереження власної культури. Ми не можемо допустити, аби правдою легковажили або маніпулювали задля окремих політичних потреб», — читаємо в заяві очільників Ради Єпископських Конференцій Європи та Комісії Єпископатів Європейського Союзу.
Виступаючи від імені всіх єпископів Європи, вони наголошують, що незважаючи на те, що проминуло 75 років від часу звільнення нацистського концтабору, який був відкритий 1940 року й став найбільшим місцем масового знищення у світі, він до сьогодні навіює жахіття. Ієрархи наголошують, що їхній заклик до миру є надзвичайно важливим тепер, «бо незважаючи на драматичний досвід минулого, світ, у якому ми живемо, все ще піддається новим загрозам та новим формам насильства. Далі тривають жорстокі війни, трапляються випадки геноциду, переслідування, різні форми фанатизму, хоча історія вчить, що насильство ніколи не призводить до миру, а спричиняє нове насильство та смерть».
На завершення єпископи запрошують усіх до молитви: 27 січня о 15:00, тобто в годину звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, вони заохочують запалити свічку й помолитися за людей всіх національностей та релігій, що були вбиті в таборах смерті, та за їхні родини. «Нехай наша молитва, — додають ієрархи, — сприяє примиренню та братерству, протилежністю яких є ворожість, нищівні конфлікти й перебільшені непорозуміння».
Довідка
Аушвіц-Біркенау (нім. KZ Auschwitz-Birkenau, пол. Auschwitz) — один із найбільших нацистських концтаборів, що існував із кінця травня 1940 до січня 1945 року біля міста Освенцима (Польща).
Комплекс об’єднував групу концтаборів, найбільші з яких: Аушвіц І (нім. Auschwitz I), адміністративний центр; Аушвіц II (Біркенау) (нім. Auschwitz II (Birkenau)), «табір смерті»; Аушвіц III (нім. Auschwitz III (Monowitz)), робочий табір.
Концтабір Аушвіц був створений за наказом Рейхсфюрера СС Г. Гіммлера від 20 травня 1940 року. Основними таборами були:
- Аушвіц І, перший табір, що служив адміністративним центром для всього комплексу. У ньому загинуло понад 70 000 полонених, в основному поляки та радянські військовополонені.
- Аушвіц ІІ (Біркенау), табір винищення. Став місцем знищення близько 1 млн. євреїв, 75 000 поляків та 19 000 циган.
- Аушвіц ІІІ (Моновіц), робочий табір (нім. Arbeitslager). Полонені використовувались як робоча сила на фабриці по виробництву фарби Buna-Werke концерну I. G. Farben.
Комендантом табору був призначений оберштурмбанфюрер СС Рудольф Гесс (нім. SS-Obersturmbannführers Rudolf Höß). Пізніше на цій посаді його замінили Артур Лібеншель (Arthur Liebehenschel) та Річард Баер (Richard Baer). На Нюрнберзькому процесі Гесс свідчив, що за його період загинуло понад 3 млн людей, пізніше він зменшив цю цифру до 1,1 млн.
Освенцим являв собою цілий табірний комплекс, до складу якого входили кілька таборів. Слід розділяти «концтабір Аушвіц» (нім. Konzentrationslager Auschwitz) і «табір військовополонених Аушвіц» (нім. Kriegsgefangenenlager Auschwitz). Табори військовополонених і концентраційні табори — це не одне і те ж. Концентраційні табори підпорядковувалися СС. Табори військовополонених відрізнялися за своїми підпорядкування — вермахту, люфтваффе або флоту. Табори військовополонених включали в себе «Dulag» — транзитні табори, «Oflag» — табори для офіцерів-військовополонених і «Stalag» (у люфтваффе — «Stalag (Luft)», на флоті — «Marlag») — табори для полонених з числа рядового та сержантського складу. Крім того існували табори для інтернованих («Лад») та ін.
Сучасні історики збігаються у думці, що в Аушвіці було знищено принаймні від 1,1 до 1,6 мільйона осіб, значну частину з яких становили євреї. Ця оцінка була отримана непрямим шляхом, для чого проводилось вивчення списків на депортацію та підрахунок даних про прибуття потягів з в’язнями у Освенцім.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
