СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Ярослав Приріз очолив прощу освітян до Самбора
30 серпня з нагоди ювілейної прощі освітян Самбірщини владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, очолив Божественну Літургію у прокатедральному соборі Покрови Пресвятої Богородиці в м. Самборі у співслужінні численного духовенства і освітніх капеланів. Молитву супроводжував спів хору «Літанія» під керівництвом п. Любові Шийки.
Під час проповіді владика Ярослав звернувся до педагогів із вітальним словом, наголосивши на особливості цієї молитовної зустрічі у Ювілейному році надії. Про це пише пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Перш за все, єпископ пригадав давню традицію ювілейних років у Церкві та їхній духовний зміст. «Дозвольте сьогодні з великою радістю привітати всіх вас, дорогі освітяни, які сьогодні прибули на цю ювілейну прощу. Це особлива мить — молитися разом у ювілейному році, який присвячений чесноті надії», — сказав владика.
Фізична, але не духовна сліпота
Далі єпископ звернув увагу на Євангельське читання цього дня (Мт. 20, 29–34), у якому розповідається про зцілення двох сліпців. Христос наближається до кульмінації своєї місії — страстей, смерті та воскресіння. «Сьогоднішнє слово Боже від євангелиста Матея є для нас особливо промовистим. Господь іде в Єрусалим, до міста, де вже близько Його страсті, смерть і воскресіння. Біля дороги сидять двоє незрячих. Вони — люди на узбіччі, ті, кого часто суспільство не помічає», — зазначив владика.
Архиєрей пояснив, що ці сліпці, хоч і не бачили фізично, але мали духовний зір, бо впізнали у Христі Месію. Їхня молитва стала взірцем віри, яка не зважає на перепони. «Євангельські сліпці були незрячими фізично, однак мали духовний зір — віру в Христа. Вони вірою побачили Бога в Ісусі Христі», — підкреслив архиєрей.
Прозріння як наслідок наполегливої віри
Єпископ наголосив, що прозріння, яке дарував Господь, плід витривалої та наполегливої віри. Сліпці не дозволили натовпу змусити їх замовкнути, і саме ця наполегливість у молитві принесла їм зцілення і прозріння. «Їх віра у те, що Господь… може дарувати їм зір, не була принагідною чи непевною. Інакше вони б не взивали так голосно і так наполегливо», — підкреслив архиєрей.
Владика навів приклад апостола Павла, чия фізична сліпота після зустрічі з Христом на дорозі до Дамаску стала символом його переміни і нового життя. «Від цього моменту починається його „нове життя“. Павло стає „апостолом народів“, несучи світло Євангелія до кінців землі», — зазначив єпископ.
Знання і духовність
У наступній частині свого слова владика Ярослав звернувся до освітян. Він наголосив, що справжнє знання завжди має бути поєднане зі світлом Божої премудрості. «Прозріння, яке Христос дарує незрячим, — образ того, що правдиве знання і світло завжди йдуть разом. Господь показує, що бачити світ — це означає бачити його в істині, у світлі Божої премудрості», — підкреслив владика.
Єпископ зауважив, що знання без духовності може стати небезпечним. «Ми знаємо, що у світі є багато інтелектуалів, які мають знання, але залишаються духовно незрячими… І тому їхні знання не служать добру, а часом навіть стають знаряддям для зла», — наголосив він.
«Праця педагога — це жертва, вкладена у майбутнє покоління»
У цьому контексті владика звернув увагу на високу відповідальність педагога, який покликаний вести учнів не лише до науки, а й до життя за Божим задумом. «Бо виховання не обмежується тим, щоб наповнити учнів інформацією… важливіше — навчити людину повноцінного життя за Божим задумом», — зазначив архиєрей.
Проповідник подякував педагогам за їхнє служіння у складний час війни, коли виховання нових поколінь є справжнім подвигом. «Праця педагога — це жертва, вкладена у майбутнє покоління, яке саме зараз зазнає випробувань війною, викликами моралі та ідентичності», — наголосив проповідник.
Архиєрей звернув увагу на те, що Церква з пошаною ставиться до вчителя як до особи, яка веде молодь до повноти життя у Христі. «Церква з великою повагою і надією дивиться на місію вчителя, педагога, наставника — особи, що провадить молодь до повноти життя у Христі — Господі», — сказав владика.
Педагоги — носії надії
Єпископ наголосив, що в умовах війни педагоги є світлом і дороговказом для молоді. «У час війни, невизначеності, моральних і соціальних потрясінь саме вчитель часто стає тим орієнтиром, на якого дивиться молода людина», — підкреслив єпископ.
Завершуючи слово, владика наголосив, що вчителі є «носіями надії», які передають її з покоління в покоління. «Ви є опорою, що тримає духовно-науковий фронт країни, виховуючи майбутнє країни, як особистостей зі стійкими моральними цінностями. Ваше щоденне служіння — це знак, що Україна не впала духом, що наш народ має майбутнє, бо є кому формувати сумління молоді», — наголосив архиєрей.
Після Божественної Літургії владика Ярослав склав подяку п. Любі Войтко, голові єпархіальної комісії освіти і виховання, освітнім капеланам та освітянам Самбірського району за душпастирську та просвітницьку працю, вкладену в майбутнє покоління нашої молоді, яке саме зараз зазнає важких випробувань війною, викликами моралі та ідентичності.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
