СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЕкологічне бюро УГКЦ: окрім людських життів, війна нищить також і землю
Як зазначає Папа Франциск в енцикліці «Laudato si’», війна завжди завдає серйозної шкоди навколишньому середовищу та культурному надбанню народів. Саме це відбувається в Україні вже протягом трьох місяців через вторгнення Росії. Про це розповідає Володимир Шеремета, Голова Бюро УГКЦ з питань екології.
Війна — це трагедія з усіх точок зору: розбиті людські життя, зруйновані бомбардуваннями міста і села, та руйнування навколишнього середовища. Правдивість цих слів підтверджує енцикліка Папи Франциска Laudato si’ і саме це тепер відбувається в Україні, де люди та довкілля страждають від вторгнення російської армії, яке почалося рівно три місяці тому. Свідчення Володимира Шеремети, очільника Екологічного бюро УГКЦ, розкриває всі трагедії війни, що вже три місяці сіє смерть та руйнування.
Здавалось би, щоденний досвід втрати великої кількості людських життів та безпрецедентних страждань не залишає місця для турбот про щось інше, як, наприклад, про довкілля; але насправді, на війні ми, як ніколи, усвідомлюємо цінність фундаментальних речей, одна з яких — це здоровий, або принаймні, не хворий простір для життя. «Війна знищує флору та фауну, руйнує помешкання, загрожує здоров’ю та життю людей, добробуту нинішнього та майбутніх поколінь», — зазначив в інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News д-р Володимир Шеремета.
Серед найсерйозніших збитків, завданих довкіллю, наш співрозмовник вказав на хімічне забруднення повітря, води та ґрунту внаслідок обстрілів, бомбардувань та використання військової техніки, вихлопних газів, паливно-мастильних матеріалів, які потрапляють у навколишнє середовище, тисячі одиниць спаленої техніки та виведеної з ладу бронетехніки. Російська армія, як підкреслює професор, атакує як військову інфраструктуру, так і цивільні об’єкти:
Володимир Шеремета про атаки російської армії на цивільні об’єкти
Ядерна небезпека
Серйозність загрози для довкілля виходить за межі території України. «Весь світ пам’ятає глобальний характер соціально-екологічних наслідків та радіаційної загрози життю мільйонів людей унаслідок вибуху одного з атомних реакторів у Чорнобилі 1986 року», — наголошує пан Володимир, нагадуючи, що вже в перший день цієї війни ядерна Чорнобильська АЕС була окупована російськими військовими, які покинули її наприкінці березня. А найбільша в Європі АЕС в Енергодарі потрапила під обстріли російської артилерії і досі знаходиться під їхнім контролем. Науковець підкреслив, що сьогодні в Україні діють чотири атомні електростанції з 15 активними реакторами, кожен з яких у цій війні може стати потенційною ціллю агресора та становити серйозну загрозу довкіллю та життю мільйонів людей не лише в Україні, «але також у Європі та в усьому світі»:
Володимир Шеремета про ядерну небезпеку
Чорнобильська АЕС
Заміновані поля
«Вагомою екологічною проблемою на десятки років залишиться також замінування великих територій, що становитиме перманентну загрозу як для людей так і для природного довкілля, зокрема для диких тварин», — зауважив очільник Екологічного бюро УГКЦ. Щодня надходять новини про людей (серед них багато землеробів), що загинули або отримали поранення внаслідок вибуху міни. «Можемо констатувати, — додав професор Шеремета, — що війна призводить не лиш до людських жертв, але й до болю та страждання всього Божого створіння, а численні екологічні наслідки війни ще багато років будуть становити тривалу загрозу для життя самої людини та негативно впливати на суспільний добробут».
Захищати створіння
Пан Володимир Шеремета зазначив також, що, незважаючи на війну, Бюро УГКЦ з питань екології і наділі виконує свою місію, яка полягає в тому, аби захищати та зберігати Боже створіння, невід’ємною частиною якого є сама людина. «Наше екологічне служіння, — пояснив він, — завжди мало антропоцентричний напрямок, тобто зосереджувалося не стільки на подоланні зовнішніх екологічних викликів чи симптомів екологічних захворювань планети, скільки на людині, яка може стати основною причиною, але також і жертвою екологічних проблем».
Екологічне бюро, як розповів його очільник, має референтів у кожній єпархії: це священики, які мають особливу місію молитися, проповідувати та втілювати ініціативи щодо піклування про створіння. Серед цих ініціатив — «Посади дерево миру», яка була започаткована ще вісім років тому, на початку війни на сході України. До проектів на найближчий час входять традиційні літні табори для дітей та молоді, які через молитву, навчальні ігри та мультимедійні презентації пізнають основи християнського вчення про турботу про творіння. «Цього року до цих літніх таборів ми плануємо залучити і наших гостей: дітей та молодь, що внутрішньо переміщені через війну», — розповідає професор Шеремета. Він вказує також на деякі ініціативи, започатковані Міністерством захисту довкілля, такі реєстрація військових еко-злочинів російських військових на території України, та вебресурс і мобільний додаток «ЕкоЗагроза», завдяки якому кожен може отримати інформацію про стан повітря, води, ґрунту, рівень радіації та інші дані щодо стану довкілля на інтерактивній мапі:
Володимир Шеремета про ініціативи на захист довкілля від держави та Церкви
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
