СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиДуховенство Мельбурнської єпархії зустрілося на спільних реколекціях у Коледжі Палотті (Міллгроув, Австралія)
Упродовж тижня, з 5 по 9 грудня, у Коледжі Палотті, який знаходиться у затишному містечку Австралії Міллгроув, відбулись реколекції для духовенства Мельбурнської єпархії. За словами отців, такі реколекції є завжди дуже бажаними для них, адже це чудова нагода, насамперед, для духовної віднови та для фізичної зустрічі після довгої розлуки, тому що парафії Мельбурнської єпархії розташовані далеко одна від одної і можливість для спільних братніх зустрічей не є частою.
Розпочались реколекції Вечірнею. Отці та владики спільно молилися, щоб Дух Святий провадив їх у цьому благословенному часі. Про це інформує пресслужба Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла.
Відтак владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнський, представив всім присутнім реколектанта — владику Річарда Амберса, єпископа-помічника Сіднейської архидієцезії, який провадив реколекції не тільки у теоретичний спосіб, але і практичний, що дало змогу отцям більш глибше засвоїти та зрозуміти запропоновані теми.
За словами священників Мельбурнської єпархії, у першій науці владика Річард наголосив на необхідності завжди знаходити час на Бога. «Дуже часто у нашому священничому житті, — сказав о. Андрій Микитюк, синкел мирян Мельбурнської єпархії, — ми заклопотані різними викликамм, турботами, справами і забуваємо про найважливіше — Христа. Владика нагадав нам, що з Ісусом Христом ми маємо будувати особисті стосунки через молитву, через перебування з Ним і запрошення Його у своє життя».
Владика РІчард Амберс, єпископ-помічник Сіднейської архидієцезії
Крім цього реколектант навів приклади святих, як доказ того, що Христос змінює людину, якщо вона дає Йому для цього нагоду. Також владика подякував отцям за те, що вони є. Адже священослужитель є особливим знаряддям в руках Божих, через якого вірні отримують Святі Таїнства, особливо Таїнство Сповіді та Таїнство Євхаристії.
Під час практичного завдання було запропоновано детальніше роздумати саме над Таїнством Сповіді, зокрема над його значенням. Єпископ пригадав і заохотив до розуміння цього Таїнства, зокрема через називання речей своїми іменами. Аргументував владика це тим, що коли ми називаємо речі своїми іменами, тоді володіємо ситуацією, бо кожен гріх має своє ім’я. Подібно чинив також Ісус, коли виганяв злих духів з людей, звертаючись до нечистого чітко по імені.
Про другий та третій день реколекцій о. Ігор Головко, настоятель храму св. Івана Хрестителя у місті Перт, говорить так: «Ми розважали над молитвою Великого входу, яку читаємо під час Херувимської пісні. Кожен з отців, працюючи у групах, поділився власним пережиттям цієї молитви. Слід сказати, що це майже єдина молитва, у якій роздумуємо над тим, до чого покликав нас Господь, попри усі наші немочі».
«На третій день, — продовжив отець Ігор, — під час практичної частини владика Річард запропонував нам поділитись на невеликі групи та роздумати над тим, як краще служити вірним, а також про досвід Божої благодаті у служінні.
Кожен з наших отців заакцентував свою увагу на тому, що Божа благодать у служінні є справді даром, який дає можливість священослужителю, а також і кожному християнину зустріти в своєму житті Господа, почути, що Він до кожного промовляє, зокрема саме тоді, коли нам найважче і ми розуміємо свою недостойність».
У своїх роздумах отці зосередили увагу на тому, що якщо ми даємо Богові можливість працювати у нашому житті, якщо ми відкриваємо для Нього двері нашої душі і запрошуємо Його у своє серце, якщо ми перевантажені земними турботами і через це не можемо рухатися вперед — саме тоді Господь подає нам руку допомоги, підносить нас, наповнює, мотивує і допомагає давати добрі плоди у нашому житті. Отці висловили різне бачення плодів у їхньому служінні, однак спільне було одне: плоди — це не тільки результат праці, а насамперед, це дар, який дає нам Господь, щоб служити людям.
На останній зустрічі єпископ Річард поділився особистим досвідом щоденної молитви владики, як правлячого архиєрея, у часі рутини. Відтак владика Микола Бичок, подякував реколектанту за богонатхненні науки, які сприяли доброму духовному відновленню для духовенства Мельбурнської єпархії.
Опісля, усі спільно подякували Господу за благословенний час, прохаючи заступництва Богородиці та усіх святих допомоги у подальшому служінні у винограднику Христовому.
Локації
Персони
Владика Миколай БичокЄпископ Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія)
