СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Для Бога важливе наше серце, Йому подобаються вдячні та щирі люди», — владика Василь Івасюк на Новий рік
Напередодні настання Нового 2021 року владика Василь Івасюк, єпарх Коломийський, закликає усіх людей доброї волі до вияву вдячності Богові за ще один прожитий рік. Окрім того, єпископ наголошує, що «для Бога важливе наше серце, Йому подобаються вдячні та щирі люди. Припинім ремствувати, скаржитися, заздрити, а будьмо завжди вдячні Господу. Бог не проти нас — Він за нас! Вдячне серце здатне зберегти любов, спокій, мир. Бог багато всього приготував для людей з вдячними серцями — станьте одним з них».
«Встань, іди:
віра твоя спасла тебе»
(Лк. 17, 19)
Вступ. Сьогодні гарний і світлий день, у який ми сповнені почуття вдячності Богові й людям за щасливо прожитий 2020 рік. Це подяка Господеві за отримане добро і благодать Святого Духа. Щира похвала є найпростішим способом виявити вдячність і підбадьорити людей, які поруч.
І). Історія розповідає про десять прокажених (Лк. 17, 11–19). Йдучи до Єрусалиму, Ісус Христос обрав дуже небезпечну коротку дорогу від Галилеї через Самарію. В одному селі Йому назустріч вийшло десять прокажених, вони просили про оздоровлення. Христос же відповів: «Ідіть та покажіться священникам» (Лк. 17, 14). По дорозі хворі на проказу очистилися. Та тільки один оздоровлений, самарянин, упав до ніг Ісуса з роду юдейського, щоб подякувати. Христос питає, а де інші дев’ять оздоровлених — євреїв. І не знайшлося більше нікого, «окрім цього чужинця?» (Лк. 17, 18).
Дуже рідко траплялося, що хворі на проказу одужували. Існує три форми цього захворювання. Найстрашніша — чорна проказа, у результаті якої в людини відпадають кисті, спотворюється обличчя, тіло поступово гниє, поширюючи жахливий сморід. Ці люди жили поселеннями в ізоляції, далеко від своїх сімей, носили спеціальний одяг, до якого кріпили дзвіночки, щоб усі чули, що вони наближаються, їхні обличчя були повністю закриті. Прокажені поступово втрачали зір, а ті з них, хто ще бачив, ішли попереду й кричали: «Нечистий, нечистий…». Такою була постанова закону.
Окрім фізичного болю, люди, хворі на проказу, зазнавали тяжких душевних страждань. Побачивши Ісуса, десять прокажених стали кричати: «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами»(Лк. 17, 13). Їм не можна було підходити близько. Ісус відповів, щоб показалися священнику. Для них це звучало дуже дивно, бо в книзі Левіт сказано, що священнику може показатися лише той, хто очистився від прокази. Тоді священник оголосить усій спільноті, що людина зцілена і не є заразною.
Слова Ісуса завжди викликають у людини віру. Він провокує на виконання дій цієї віри. У цьому випадку Ісус сказав їм іти, коли вони були ще в проказі: хтось з них був сліпим, хтось не мав рук і т. д. Дією віри для прокажених було показатися священнику. У Біблії сказано: коли вони йшли, то по дорозі очистилися. Та тільки один повернувся й подякував Ісусові. Оздоровлений самарянин почув такі слова: «Чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе» (Лк. 17, 17–19). Благословення — це не є віра. Ісус підтверджує віру людини тоді, коли вона прийшла подякувати. Отже, Бог шукає людей з вдячним серцем.
ІІ). Вдячність — синонім щастя. З раннього дитинства батьки виховують у дітей почуття вдячності. Коли хтось пригостить дитину цукеркою, то вона обов’язково має сказати: «Дякую!». Вдячність є важливою чеснотою, тому що допомагає людині змінювати своє життя на краще і ставати сильною особистістю. Вдячним можна бути батькам, друзям, природі та навіть незнайомій людині. Робимо добро іншим — це виявлення любові до них. Приймаємо чиєсь добро і правильно ним користуємося — це вдячність. Здавалося б, дуже просте і звичайне слово «дякую», але таке важливе для кожного з нас. Не має бути штампів, промовлених з гординею, колючою заздрістю. Слова вдячності мають линути від душі, свідомо, бо вони починають змінювати життєві обставини. Тоді настає радість, міцнішають стосунки в сім’ї, між друзями, у спільноті. На превеликий жаль, сказати дякую під силу не кожному. Висловлюючи вдячність, ми самі прагнемо робити добро, тобто поталанило щось отримати — і з’явилося бажання поділитися з кимось. Це здатність серед мільйонів мінусів знайти один великий плюс. Отже, вдячність — абсолютний синонім щастя. Вона сповнює організм позитивною енергією. І тільки справжні особистості можуть сказати: «Дякуючи Богові, я маю тепер набагато більше, ніж міг би мати, бувши невдячним»!
ІІІ). Господи допоможи нам у новому році все робити згідно з Твоєю волею. Ось уже за кілька годин настане 2021 рік. Тому цією Літургією дякуємо Богу за всі отримані ласки: любов, сонце, щастя. Нині просимо вибачення в Господа за недосконало використаний час, за те, що не встигли чогось виконати з байдужості, за нераціональну витрату коштів, легковажно висловлені слова, погано виконані справи, мовчання на гріх, пропущені молитви, за те, що занедбали виховання дітей, подавали поганий приклад. Господи, у Твоїх руках минає наш час і чекає вічність, минуле, теперішнє і майбутнє. Боже, допоможи нам у новому році все робити згідно з Твоєю волею. Подай нам чесноти внутрішнього спокою, відваги християнського воїна, доброти святого Йосифа Обручника, милосердя самарянина і мудрості царя Соломона. Господи, благослови щасливо прожити весь рік, переборюючи терпіння та йдучи преобразитися на гору Тавор.
Ми живемо в непростий час, є багато причин, щоб бути невдоволеними й сумними. В Україні тривала і незрозуміла війна, реформи, хвороби, втрата праці, карантин, зубожіння і т. д. І тут особиста віра в Бога рятує кожного від розчарування. Господь має все, що нам потрібне. Він заплатив за те, щоб ми мали свободу, мир та щастя. Питання полягає в тому, як ми ставимося до цього. Чи дякуємо за всі Його милості до нас, чи постійно скаржимося і так втрачаємо Божу благодать у своєму житті?
ІV). Віра в Бога — це взірець для наслідування. Вдячність Господеві дуже тісно пов’язана з вірою, у якій ми маємо потребу постійно. Слова «віра» і «життя» для людини завжди стоять поруч, бо якщо немає віри, то немає й життя. Без віри життя людини стає безглуздим. Не вірити в Бога і майбутнє вічне життя — робити себе мертвим. Апостол Павло зосереджує нашу увагу на тому, щоб перевіряти самих себе: «Досліджуйте самих себе, чи у вірі ви [перебуваєте]» (ІІ Кор. 13, 5).
Вдячне серце відчиняє двері для дій Бога в житті людини, а невдячне — для дій диявола. Діти мають бути вдячними своїм батькам і виконувати Божу заповідь: «Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі» (Вих. 20, 12). Через невдячні серця дітей багато батьків сьогодні залишено в будинках престарілих, ними нехтують, не зважають на їхню думку. Багато батьків кидають своїх дітей. Стає все важче звертатися одне до одного по допомогу. Чому це відбувається? Через невдячні серця.
4.1). Завжди дякуйте. Коли ваше серце сповнене подяки, будь-які двері, які здаються зачиненими, можуть привести вас до дивовижних вирішень. Отець Небесний так полюбив світ, що віддав свого Сина за гріхи людей, «щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне» (Ів. 3, 16). Господь не нагадуватиме про колишні гріхи, Він бажає відновлення стосунків з нами.
Для Бога важливе наше серце, Йому подобаються вдячні та щирі люди. Припинім ремствувати, скаржитися, заздрити, а будьмо завжди вдячні Господу. Бог не проти нас — Він за нас! Вдячне серце здатне зберегти любов, спокій, мир. Бог багато всього приготував для людей з вдячними серцями — станьте одним з них.
Висновки. Вдячність Богу — це похвала і прослава нашого Творця за те, Ким Він є, і за Його великі справи.
Нехай ваша душа у 2021 році багатіє добрими справами, а зовнішність розквітає і сяє так, як ваші вчинки. Прийміть мою вдячність за увагу та участь. Нехай на вашому шляху трапляються люди, гідні вашої людяності, такі ж щирі й надійні, як ви.
Благословення Господнє на вас!
† Василь Івасюк,
єпарх Коломийський
31 грудня 2020 року Божого,
катедральний собор Преображення Господнього,
м. Коломия
