СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Дітоньки, любіться»: у Львові відзначили 125-річчя інтронізації митрополита Андрея Шептицького
Академічна капела «Трембіта» провела духовний вечір на честь 125-ї річниці з дня введення Митрополита Андрея митрополичий престол. Мистецька зустріч «Бо єсмь тепер Вашим Митрополитом…» відбулася у львівському архикатедральному соборі Святого Юра.
Духовний вечір «Бо єсмь тепер Вашим Митрополитом…» відбувся в архикатедральному соборі Святого Юра 18 січня. Участь у ньому взяли єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца, єпископ-емерит УГКЦ Гліб Лончина, духовенство, представники влади і громадськості Львова та вірні. Про це повідомила Львівська архиєпархія УГКЦ.
Духовно-мистецьку програму виконали солісти, хор та камерний оркестр Заслуженої академічної капели України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка «Трембіта», художній керівник та головний диригент — народний артист України Микола Кулик. У програмі прозвучала низка духовних творів, зокрема гімн «Слава во вишніх Богу!», яким 125 років тому Львів зустрів свого нового митрополита — Андрея Шептицького, а також колядка на слова Ігоря Калинця.
Автором проєкту став заслужений працівник культури України, директор Фундації «Андрей» Михайло Перун. Програму підготували та провели диригент Володимир Вівчарик, ведуча — заслужений працівник культури України Марія Христинич. Захід організував адміністратор архикатедрального собору святого Юра митрофорний протоієрей Роман Кравчик.
«Андрей Шептицький — митрополит, пастир і державний муж. Він ніколи не обіймав державної посади, але його слово мало моральний авторитет державного масштабу. Він чітко усвідомлював, що сила нації розпочинається з державного фундаменту. Його служіння поєднювало молитву і дію, духовність і соціальну відповідальність, любов до Бога і жертовну любов до людини», — зазначив у своєму слові отець Роман Кравчик.
Митрополит Андрей (Шептицький) (29 липня 1865–1 листопада 1944) — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, один із найвидатніших провідників української Церкви й національного руху першої половини XX століття. Представник шляхетного графського роду Шептицьких, доктор права і богослов’я, видатний меценат. Рідний брат блаженного священномученика УГКЦ Климентія. Очолював Греко-Католицьку Церкву протягом двох Світових воєн, ініціював розвиток монашества та громадського життя, започаткував низку соціальних, освітніх, культурних ініціатив.
17 січня 1901 року відбулася інтронізація єпископа Андрея Шептицького на митрополита Галицького, архиєпископа Львівського, єпископа Кам’янець-Подільського.
У Пастирському посланні «Найбільша Заповідь» з цієї нагоди митрополит Андрей пише: «тож і я днесь випрошую у Бога цього, чого Вам бажаю з цілого серця й що рад би бачити між Вами… Дітоньки, любіться — так, як Христос Вас любить!», і продовжує: «Благослови всіх тих, що трудяться, та умножи плоди їхньої праці! Потіш тих усіх, що в горю й журбі! Просвіти тих, що не знають слова Твоєї істини, і на всіх їх зішли щедре благословення! І злучи їх Твоєю благодаттю, щоб любов’ю були одно; так, як Ти, Отче зі Сином Своїм і Син з Тобою, так і вони нехай будуть одно з Вами!».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
