«Ділитися живим Словом»: Різдвяне послання владики Миколи Бичка
У Різдвяному посланні до духовенства і вірних Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла від 14 грудня 2024 року владика Микола Бичок наголосив, що «Різдво Христове — це велике чудо воплочення живого Слова». Він закликав вірних ділитися цим живим Словом з іншими, щоб свідчити їм Божу любов і Боже милосердя.
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
владики Миколи Бичка, єпископа Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла
«І Слово стало тілом, і оселилося між нами,
благодаттю та істиною сповненого»
(Івана 1, 14)
Христос Рождається! Славімо Його!
Дорогі у Христі!
У ці дні ми разом з християнами в усьому світі святкуємо Різдво Христове — велике чудо воплочення живого слова. Слова, яке було споконвіку, яке було з Богом і яке було Богом (пор. Ів. 1, 1). Ісус приходить у цей світ малим дитям, але перед цим Ангел з’являється Діві Марії і благовістить їй про те, що вона народить Сина Божого, на що Марія з вірою та покорою відповідає: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). І слово стало тілом.
Ісус приходить у цей світ не всемогутнім царем чи воїном, щоб одразу підкорити всіх своєю славою, а приходить у цей світ маленьким, беззахисним дитям. Уподібнюється до нас усіх і проходить цей шлях людського життя із усіма його труднощами, радощами, болями, поневіряннями і випробуваннями разом з нами. Метою цього приходу є спасіння людства. Саме тому Христос, як ніхто інший, розуміє нас, любить нас і кличе: «Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11, 28).
Його слово скріплює нас, дає нам силу протистояти злу та рухатися вперед. Це Боже слово є дане нам не для того, щоб ми його тримали лише для себе, але щоб ми цим словом ділилися з іншими. Сьогодні Ісус Христос промовляє до нас, як колись до своїх учнів: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Мт. 28,19). Новонароджене Дитя запрошує нас, щоб ми несли це слово спасіння у світ, щоб наше життя було глибоким свідченням цього слова для інших людей.
Для християн Боже слово — Святе Євангеліє — є основою основ. Чи можемо ми бути справжніми послідовниками Ісуса Христа, не знаючи Його слова? Чи може учень навчитися чогось, не читаючи праць свого вчителя? Так і ми, християни, чи можемо називатися учнями Ісуса Христа, не читаючи Святого Євангелія?
Тож збираючись у родинному колі, щоб святкувати народження Ісуса Христа подбайте про те, щоб Він був на цьому святі, запросіть Його до своєї домівки і розпочніть це святкування із читання Божого слова. Саме ми є прикладом доброго християнського життя для наших дітей, саме ми передаємо їм нашу віру і є для них найкращим свідченням життя в Христі. Не всі ми можемо щодня бути у храмі, адже маємо свої життєві обов’язки та клопоти. Але я закликаю вас усіх зробити бодай те найменше, що від нас залежить, — щоденно читати Боже слово, плекати практику спільної молитви у сім’ї, а у неділю, коли ви після Божественної Літургії приходите до дому і сідаєте до столу, діліться почутим у храмі Божим словом.
Ось уже третій рік поспіль ми святкуємо це Різдво у надзвичайно важких для нашої України обставинах — у часі жорстокої війни. Серед цього болю, страждань і смерті ми інколи не розуміємо, чому Господь не зупинить ворога і, як псалмопівець, взиваємо: «Боже мій, Боже мій, чому мене покинув?» (Пс. 22, 1). У нашому людському розумінні ми бачимо цей біль і прагнемо, щоб Господь його від нас забрав. Проте згадаймо про ту малу дитину, яка приходить у цей світ і оселяється між нами. Це Різдво для усіх нас є нагадуванням, що Господь є близько, Господь є з нами, Він поруч навіть тоді, коли здається, що надії немає.
Роззирнімося довкола і знайдімо Христа у нашому ближньому, у тому, кому потрібна допомога, кому потрібен захист, кому потрібна наша підтримка, любов і милосердя. Адже «усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви мені зробили» (Мт. 25, 40) і «те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — мені також ви того не зробили» (Мт. 25, 45). Тож помічаймо тих людей, яким ми можемо допомогти, закликаю вас долучатися до благодійних ініціатив нашої Єпархії та тих, які є у ваших парафіях.
Під час Великого повечір’я співаємо «Небо і земля сьогодні хай з пророками радіють, ангели і люди хай духовно торжествують, Бог бо в тілі появився тим, що сиділи в темряви і тіні». Святкуймо це Різдво, ідімо до тих, хто в темряві, хто в зневірі, хто в упадку, ділімося з ними цією радістю, ділімося з ними цим живим словом, щоб свідчити їм Божу любов і Боже милосердя. Хай в душі кожного із вас оселиться мир і спокій.Єднаюсь з Вами у молитві та бажаю благословенних Різдвяних Свят і нового року!
Христос Рождається! Славімо Його!
Благословення Господнє на Вас!