СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиДев’яносто один рік тому відбулася архиєрейська хіротонія о. д-ра Івана Лятишевського
26 січня минає 91 рік від дня, коли в 1930 році в катедральному соборі Воскресіння Христового м. Станіславова відбулася архиєрейська хіротонія о. д-ра Івана Лятишевського на єпископа-помічника Станіславівського.
Головним святителем був митрополит Андрей Шептицький, а співсвятителями: владика Григорій Хомишин та владика Йосафат Коциловський. Владика Іван Лятишевський був єпископом-помічником Станіславівської єпархії впродовж 27 років у, фактично, найважчому періоді Української Греко-Католицької Церкви.
З нагоди 140 років з дня народження Владики Івана Лятишевського, в Івано-Франківську 17 жовтня 2019 р. на фасаді будинку по вулиці Тараса Шевченка, 14 відбулося відкриття та освячення пам`ятної анотаційної дошки. Відкрив дошку архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.
Довідка
Майбутній архиєрей Станіславівської єпархії народився у Богородчанах в сім’ї Юліяна та Анни з роду Галавай. Закінчивши цісарсько-королівську гімназію в Станіславові, поступив на навчання на богословський факультет Львівського університету, звідки після другого року богослов’я перевівся на факультет богослов’я Віденського університету.
а) Навчання
24 листопада 1905 року у Відні отримав ступінь доктора богослов’я на основі праці про Флорентійську унію: «Die Union zu Florenz und ihre Bedeutung für die Entwicklung der kirchlichen Verhältnisse bei den Ruthenen». Продовжив студії в Інсбруку та Відні (біблістика). 20 жовтня 1907 року владика Григорій Хомишин рукоположив Івана Лятишевського на священика.
б) Душпастирська праця
Декілька років о. Іван був зайнятий душпастирською працею, а в 1911 році став професором церковної історії в Духовній семінарії і ліцеї ім. св. Івана Золотоустого в Станіславові, а згодом отримав посаду катехита при реальній школі і польських гімназіях (теж у Станіславові). Крім того, довгий час був радником, а пізніше — заступником голови Церковного Суду в справах подруж. Займався науковою працею: в богословських часописах неодноразово друкувалися його статті на різні теми, присвячувався національно-культурним справам, а в час визвольних змагань був керівником відділу для церковно-релігійних справ при Західноукраїнському уряді в Станіславові. Активно співпрацював з пластунами Станіславова.
в) Єпископ-помічник
4 липня 1927 року владика Хомишин надав о. д-ру Іванові достоїнство крилошанина (єпископського радника), а два роки пізніше з Рима прийшло високе призначення на титулярного єпископа Акадейського й помічника Станіславівського. Архиєрейські свячення відбулися в катедральному соборі в Станіславові 26 січня 1930 р. Крім своїх нових обов’язків владика Іван, з доручення українського єпископату, очолив у Галичині Католицьку Акцію (мирянський рух молоді).
г) Ув’язнення та смерть
Під час першої більшовицької окупації Західної України (1939–1941), НКВДисти неодноразово викликали єпископа Лятишевського на довгі нічні допити. Під час другої окупації, 11 квітня 1945 року, єпископ Лятишевський був ув’язнений разом з іншими греко-католицькими владиками. Звинувачений в антирадянській діяльності. Після півторарічних допитів і побоїв у Лук’янівській тюрмі в Києві, де він мав нагоду зустрітися з єп. Хомишиним, засуджений на п’ять років примусової праці в Казахстані, а потім в Чулактау (нині Каратау, Таласького району Жамбильської області Казахстану).
У 1955 році, після десяти років каторжного життя, повернувся до Станіславова. Останні два з половиною роки проживав у своїх родичів у Станіславові. Приватно служив Служби Божі.
Помер 27 листопада 1957 року в Станіславові там і похований.
Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення єпископа Івана Лятишевського до лику блаженних. Його славне ім’я доповнює список наших архиєреїв, священиків, монахів, монахинь і вірних, що дали свідчення крові Христові і Його святій Церкві і були беатифіковані св. Папою Іваном Павлом ІІ.
За матеріалами Івано-Франківської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
