Чорнобиль: тінь катастрофи після 35 років
Три священники та один колишній військовий — свідок тих подій — діляться думками про трагічні наслідки Чорнобильської катастрофи для людей та природного довкілля.
Ніч 26 квітня 1986 року залишиться в пам’яті людства як найбільша техногенна катастрофа: вибух на 4-му реакторі на Чорнобильській АЕС. Спогадування 35-х роковин цієї аварії є нагодою для того, аби згадати геройський вчинок тих, хто, зупинивши полум’я, не допустив ще більшої катастрофи і врятував увесь континент від набагато гірших наслідків. Це також нагода для того, аби відновити зусилля у сприяння справедливості та піклування про наш спільний дім.
Жертва перших ліквідаторів
Якби не жертва перших ліквідаторів — пожежників, які гасили полум’я та шахтарів, які викачували воду з під реактора — наслідки аварії були б набагато гіршими для всього європейського континенту. На цьому наголошує колишній військовий Володимир Підгорецький, який тепер у рідному місті Василькові очолює громадську організацію «Союз Чорнобиль України». Ця організація надає підтримку приблизно 1000 осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пригадуючи про події 35-річної давності, пан Володимир підкреслює мужність і жертовність ліквідаторів, які на власному тілі відчули і до тепер відчувають наслідки цього лиха:
Володимир Підгорецький про мужність і відвагу ліквідаторів
Підгорецький Володимир (другий ліворуч) з ветеранами-ліквідаторами ЧАЕС
Відгомін катастрофи
Вже вісім років отець Юрій Логаза є парохом греко-католицької громади в місті Славутичі. Він також виконує служіння капелана для військової частини, що займається охороною об’єкту Чорнобильської АЕС. Священик розповідає про те, наскільки в щоденному житті мешканців цього міста, що було побудоване для переселенців з Прип’яті та ліквідаторів аварії, відчувається тінь цієї катастрофи:
Отець Юрій Логаза про тінь Чорнобильської катастрофи сьогодні
Отець Юрій Логаза перед ізоляційною спорудою на ЧАЕС
Для того, аби зрозуміти, як ми можемо сприймати цю трагічну подію з християнської точки зору, отець Юрій пропонує наблизитися до людей, які відчули її у власному житті, поглянути їм в очі, послухати їхні спогади. Це спогади про втрачених рідних, про розбиті мрії та зруйноване здоров’я. Місія священика полягає в тому, аби допомагати цим людям прямувати вперед у житті:
Отець Юрій Логаза про душпастирство серед рідних, які зазнали втрат
Опустілі села і прагнення віри
Чорнобильська трагедія залишила після себе пустку в населених пунктах та в серцях католиків, які залишилися без підтримки своєї громади. Отець Віталій Квапіш, канцлер римо-католицької Київсько-Житомирської дієцезії, розповідає про відвідини католиків у покинутих селах поблизу Чорнобиля, ділячись своїми враженнями від цих незабутніх зустрічей:
Отець Віталій Квапіш про відвідини католиків у покинутих селах
Отець Віталій Квапіш з вірними перед каплицею в одному з покинутих сіл
Отець Віталій також вказує на геройство перших ліквідаторів, які віддали своє життя за нас. Честь, правда, жертовність та відповідальність за свої вчинки — на цих поняттях наголошує він, ділячись думками про те, чого може навчити нас ця трагедія:
Отець Віталій Квапіш про уроки цієї Чорнобильської трагедії
Екологічна катастрофа
Чорнобильська катастрофа призвела до згубних соціально-екологічних наслідків планетарного масштабу. Особливо постраждали люди та довкілля у нашій країні. На цьому наголошується у Зверненні Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з нагоди Всеукраїнського дня довкілля та 35 роковин Чорнобильської катастрофи. Отець Роман Романович, референт з питань екології Київської архиєпархії УГКЦ, підсумовує це звернення:
Отець Роман Романович про Звернення Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій
Що ми можемо робити для того, аби такі трагедії як Чорнобильська аварія не повторювалися? Відповідаючи на це запитання, отець Роман вказує на необхідність виховувати відповідальне ставлення до створіння. На основі документа «Енергія, справедливість та мир», який 2013 року видала Папська Рада «Справедливість і мир» (що пізніше увійшла до складу Дикастерії служіння цілісному людському розвитку), священик пояснює ставлення Церкви до питань ядерних технологій та атомної енергії.
Отець Роман Романович про ставлення Церкви до питань ядерних технологій та атомної енергії
Отець Роман Романович
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ