СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Бог завжди випереджає нас в любові», — владика Йосиф Мілян в соборі Святої Софії
У неділю, 22 січня, у прокатедрі Святої Софії в Римі молилися Архиєрейську Божественну Літургію, яку очолив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ.
Піднести свої молитви до Господа в храмі зібралась парафіяльна спільнота собору. Під час проповіді, звертаючись до усіх присутніх, владика Йосиф роздумував над уривком Недільного Євангелія про Закхея.
Ми є дарунком для Бога та інших
«Дуже часто, готуючись до якихось особливих подій в родині, ми ретельно обираємо подарунки, адже нам потрібне щось найкраще для дорогої людини. Але ми часто забуваємо, що кожен з нас сам по собі може бути цінним дарунком для іншої особи. Буває так, що не потрібно іншого дарунку окрім уваги. Не знаю, чи Закхей усвідомлював, що він є дарунком для Ісуса. Він знав, чого він вартує та що про нього думають люди, як про начальника митної служби. Але Закхей захотів бачити Бога. Неважливо, які ми грішники, що про нас думають інші, Бог дивиться на людину глибше та інакше. І ось, „поважний“ чоловік вилазить на дерево поміж дітей, і Христос звертає на нього увагу, прийнявши його жертву. Якщо говорити про дарунки Богові, Він очікує від нас одного кроку. Якщо ми зробимо хоча б один крок назустріч, Бог зробить десять. Він завжди випереджує нас в любові», — наголосив архиєрей.
Ми покликані до неба
Владика застановився над ще одним моментом Євангелія, говорячи про важливість постійного духовного зросту:
«Наші рутинні щоденні обов’язки дуже часто нас приземлюють. Закхей був прив’язаний до грошей. Ми як синтез духа і матерії, можемо прив’язуватися до матеріального, але всередині нас є щось Боже. Ліна Костенко писала, що людина ніби-то не літає, а крила має. І ці крила змушують нас „лізти на дерево“, залишити все земне, бо ми покликані до неба — до Бога. Чому багато монастирів розташовані на горах? Чому ми підіймаємось на Еверест чи на Говерлу? Духовне життя вимагає зросту — якщо ми не підіймаємось, падаємо. У християнському розумінні ми мусимо завжди старатися рости до вершин — до Бога. Будьте досконалі, як Отець наш досконалий. Мабуть, нам потрібно не припиняти змагатися. У світлі сьогоднішнього Євангелія ми мусимо запитати себе, скільки кроків зробили до Бога, чи справді відірвались від землі, чи прагнемо до нашої Батьківщини небесної?»
Гуманітарна допомога — це крила для потребуючих
Дякуючи усім, хто долучається до відправки гуманітарних вантажів в Україну, владика наголосив:
«Неважливо, скільки ми віддаємо комусь, важлива увага. Іноді маленька дрібничка може створити чудесний день. І та гуманітарна допомога, яку збирають та пакують на теренах Святої Софії в Римі, є крилами для потребуючих. Ми тут не вельми розуміємо, що вона вартує для наших українців, які багато втратили. Особливо для тих, хто розминувся з надією і не бачить майбутнього. Ці прояви допомоги відновлюють всередині їх єства незатертий лик Господа, і тоді люди здатні залишити свої земні справи, і прямувати догори».
Завершальне слово про Неділю Божого слова
По завершенні Літургії о. д-р Василь Ілик, працівник секції латиністів Держсекретаріату Ватикану, привітав особливого гостя, дякуючи за пастирське слово та спільну молитву в День Соборності України.
Також о. Василь Ілик зачитав вірним Послання Апостольського екзарха з нагоди Неділі Божого слова.
Відтак у День Соборності України вірні спільно занесли до Господа прохання за мир в Україні та виконали духовний гімн України «Боже великий, єдиний».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
