«Бог народжується в смиренні»: Різдвяне послання єпископів УГКЦ у США

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

єпископів Української Католицької Церкви у США

«Божественна сила проявляється сьогодні у великій таємниці смирення. Всемогутній Бог
народжується як безпомічне Немовля, щоб через Свою слабкість показати силу»

(Святий Отець Церкви Григорій Богослов. Гомілія на Різдво)

Христос Рождається!

Доброчесні отці, диякони,
преподобні ченці та черниці,
брати-семінаристи та дорогі вірні!

У Різдві Господь всесвіту, сповитий пеленами, покладається у ясла в темній печері, щоб наповнити серця тих, хто вірує, нескінченним світлом. Він не потребував нічого, але добровільно прийняв убогість, щоб ми навчилися зневажати те, що світ називає великим, і прагнути того, що небеса вважають справді цінним.

Чи можемо ми збагнути велич Таїнства Божого воплочення? Той, хто є незбагненний для всього створіння, сьогодні стає видимим як Немовля. Той, хто є безконечний, починає життя в часі. Той, хто тримає всесвіт у Своїх руках, лежить у яслах.

Сьогодні розвіюється тінь старого гріха, бо засіяло світло Нового Адама. Земля, що колись була проклята за гріх, тепер приймає благословення через воплочення Господа. Він прийшов не для того, щоб судити, але щоб спасти. Не для того, щоб карати, але щоб зцілити. Не для того, щоб відкинути, але щоб повернути улюблених дітей у дім Отця.

Пастухи, які посеред темної ночі почули голос ангелів, пішли за світлом зорі — і це світло не залишилося зовнішнім: воно увійшло в їхні серця. «Той, хто справді знайшов Христа, не може повернутися тим самим, ким був. Вони вийшли як пастирі стада, але повернулися пророками», — Григорій Великий, Гомілія на Різдво.

Поспіх пастухів — це знак ревного пошуку правди. Те, що пастухи побачили й почули, так вразило їх, що, забувши про свої стада, вони вночі вирушили до Вифлеєма, щоб зрозуміти значення цього світла та сповістити іншим про Спасителя. Хто шукає Христа — той не зволікає. Побачивши Немовля в яслах і пам’ятаючи слова ангелів, вони зуміли поєднати Образ і Слово та зрозуміли, що перед ними — Еммануїл, що означає: «З нами Бог» (Іс. 7:14).

Вірні нашої Церкви в Україні і на поселеннях Свято Христового Різдва вже четвертий рік поспіль звершують у страшній війні. На 25 грудня 2025 року припадатиме 1401-й день героїчної боротьби українського народу від моменту повномасштабного вторгнення Росії. Сотні тисяч забраних життів: воїнів, волонтерів, жінок і дітей, людей похилого віку; зруйновані міста й села; окуповані території та кров невинно вбитих російським окупантом, яка волає до неба. Понад усе ми прагнемо знайти справжній мир, який зупинить людиноненависницький шал червоного звіра, Ірода наших днів, що продовжує живитися кров’ю багатостраждальної України.

«В лютих часах війни маємо усі стільки причин смутку й плачу, що прийшлося б у терпіннях і без надії сходити з цього світу, якщо б не було Спасителя Христа… А коли є надія, то можна, то треба радуватися і наперекір усяким злидням» (Праведний Митрополит Андрей Шептицький. Пастирське послання до духовенства та вірних від 23 грудня 1943 року).

Перед нами, як Церквою, стоїть багато викликів. Війна в Україні завдала численних ран, тому потребуємо Лікаря — Спасителя, який входить у людську історію, щоб сьогодні бути з нашими захисниками на передовій, з пораненими — у лікарнях, з удовами й сиротами — у їхньому горі, а з невинно вбитими — у Царстві Небесному.

Цілющого свідчення потребує і Америка, яка також страждає від поділів, поляризації, фрагментації, нерівності та інших випробувань.

Цілительної любові Божої, яка може загоїти тріщини у наших душах, родинах, спільнотах, прагне кожен із нас.

Господь гряде!

Відкриймо широко не лише двері наших сердець, але й наші домівки: приймімо сьогодні голодних і спраглих, тимчасово переміщених і тих, хто втратив усе; зігріймо нагих нашою увагою, а хворим послужімо з любов’ю і терпеливістю. Молімося за тих, хто сьогодні перебуває в полоні, і робімо все, щоб їхній голос був почутий на волі.

Ми також із вами поспішаємо за світлом зорі, щоб знайти Христа — Сонце Правди. Прийдімо з чистими серцями до Вифлеємської печери. Принесімо не золото й смирну, а віру, любов і покору. Бо ті, хто наближаються до Христа, отримують мир, радість і нове життя.

Нехай Народжений сьогодні освітить наші душі, очистить наші серця ізміцнить нас на шлях до спасіння.

Йому — честь, слава і поклоніння навіки.

Христос Рождається! Славімо Його!

† Павло Хомницький, ЧСВВ,

† Венедикт Алексійчук (автор),

† Богдан Данило,