СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: «Вірити — це не означає просто погодитися на щось, чого я не розумію. Вірити — означає наново народитися»
Нехай спільна місія: проголошувати Євангеліє про Христа, про Бога, який прийшов спасти усіх, а також завдання збиратися і збирати усіх в розсіянні сущих, наново стане нашою єднальною силою, яка буде єднати нашу Церкву, а центром єднання нашої помісної Церкви є наш Патріарший Собор, який у своїй назві висловлює свою місію. Про це сказав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у сімнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа.
На початку проповіді Предстоятель зазначив, що у сьогоднішньому Божому слові євангелист Матей проголошує нам Бога як спасителя усіх людей, незалежно від національного, етнічного чи географічного походження, який хоче, щоб кожна людина змогла спастися і прийти до пізнання істини. Він підкреслює, що євангелист змальовує Ісуса Христа, який долає кордони.
Відтак проповідник пояснює, що кордони завжди були простором, де формувалися національні, культурні і державні ідентичності. За його словами, кордони часом ставали прірвами чи мурами. Це злами, які роз’єднували між собою людей. Натомість Христос, наголошує Глава Церкви, начебто спеціально долає кордон, щоб єднати й шукати те, що загинуло в єдиний народ.
Аналізуючи діалог, який у сьогоднішньому уривку представляє Євангеліє, Предстоятель звернув увагу на те, що жінка є символом народу, обличчям ханаанян, а відтак на те, що Христос торкає ментальних кордонів і розламів, які існують у його співрозмовників, остаточно Він покликаний їх подолати.
«Віра жінки відкриває розуміння, що Христос Спаситель і її народу. За його словом оздоровляється її донька. Це зцілення об’являє нам Ісуса Христа як того, який, за словами апостола Павла, є новим Адамом, родоначальником нового людства», — пояснює архиєрей.
На його переконання, вірити — це не означає просто погодитися на щось, чого я не розумію. Вірити — це означає наново народитися, а вірити в Христа — це означає від Нього народитися, у Нього зодягнутися, стати синами і доньками Божими. Коли ми віримо, то стаємо синами і доньками нашого Небесного Отця. Тоді Христос начебто починає жити у нашому серці. Ми починаємо носити його небесний образ.
«По сьогоднішній день Церква є таїнством об’єднання усього людства, таїнством єдності людського роду. Благодать Святого Духа, який діє у Церкві, не знає кордонів етнічних, расових, національних, етичних, а всіх людей збирає в один єдиний Божий народ. У наших часах Вселенська Церква збирає в один народ єдиний Божий люд — Церкву Христову», — наголошує Отець і Глава УГКЦ.
«На думку святих отців, жінка ханаанянка є образом новітньої Церкви, яка походить від поган, нас з вами дорогі у Христі. Її віра є закликом кожного з нас щодня у своїх щоденних клопотах жити вірою і втілювати її у конкретних вчинках», — переконаний він.
Відтак Глава Церкви зазначив, що у сьогоднішньому світі ми маємо нові кордони, нові ментальні розлами. Спостерігаємо, як людство починає будувати на кордонах нові мури, нові прірви. Папа Франциск закликає усіх людей не будувати мури. На його переконання, єдиною запорукою збереження миру між народами є спосіб бачити в іншому того, кого треба рятувати. Кому треба проповідувати Боже слово, кого треба шукати як того, хто очікує на спасителя і на месію.
Тому, за його словами, минулої неділі Святіший Отець проголосив відкриття загальноцерковної вселенської синодальної дороги.
У нашій традиції, — каже Блаженніший Святослав, — змістом єдності в житті сучасної Церкви в Україні і на поселеннях є її соборність. І наша Церква невтомно збирає розсіяних, шукає загублених, особливо ця місія є непростою в часах сучасного світу, позначеного ранами пандемії, коли закриваються кордони, а ми шукаємо нових засобів, як бути разом.
«Як ми порахуємо скільки в цю неділю синів і дочок нашої Церкви прийшло до храмів, то можемо, на жаль, лише засмутитися і просити Христа: збери розсіяних, віднайди загублених», — зазначає проповідник.
На його переконання, дуже важливо відгукнутися на заклик Святішого Отця до синодального соборного шляху, а відтак кожному перейнятися місією віднаходити загублених. Сьогодні теж і наша Церква, — запевняє Предстоятель, — молиться до Спасителя подібно, як жінка за свою доньку. Ми повинні піклуватися про того, хто ще не знає Господа Бога і ще далеко від Нього, про того, хто чується за кордоном: ментальним, політичним, релігійним.
«Нехай сьогодні кожному з нас, який шукає нашого Спасителя, Господь Бог скаже: „Я є Твій Отець, а Ти мій син і донька, бо так сьогодні говорить Господь“, — побажав на завершення Блаженніший Святослав.
Фото з архівуЗа матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
