СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиБлаженніший Святослав: Таїнство Подружжя є Доброю новиною, Євангелієм, яке Церква проповідує серед світу самотності
У 52-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно_про_важливе» Глава УГКЦ звертається до одного із Таїнств cлужіння, а саме — до Таїнства Подружжя. Християнське подружжя, засноване на взаємній любові, освячується благодаттю Святого Духа у чині вінчання. Даючи згоду на подружжя, чоловік і жінка приймають дари, які Дух Святий дає тим, хто приймає це Таїнство. Пропонуємо текстову версію і відеозапис цієї катехизи.
Христос воскрес!
Дорогі в Христі брати і сестри, продовжуємо нашу духовну мандрівку, заглиблюючись у зміст семи Святих Таїнств Христової Церкви. Сьогодні пропоную розпочати розгляд Таїнств, які ми називаємо Таїнствами служіння. Їх у нашій Церкві два — це Святе Таїнство Подружжя і Святе Таїнство Священства.
Чому вони так називаються, який зміст цих Таїнств, хто є їхнім служителем, які плоди Дух Святий чинить у душах тих, хто святкує ці Таїнства, до них приступає, їх одержує?
Подружжя — таїнство любові чоловіка і жінки
Святе Таїнство Подружжя — особливе таїнство. Християнське подружжя — це нерозривний, вірний і плідний союз чоловіка і жінки. Метою цього союзу, насамперед, є взаємна любов, — любов, яка доповнює чоловіка і жінку, єднає їх в одне тіло і є плідною. І тому другою метою подружжя є продовження людського роду, відкритість до народження дітей.
Таїнство Подружжя Господь наш Ісус Христос підніс до гідності Святого Таїнства з огляду на його важливі місце і роль не тільки в житті християнської спільноти, а й у житті людського суспільства як такого. Подружжя, як плідна, вірна, нерозривна єдність у любові чоловіка і жінки, є єдиною інституцією людського суспільства, яку створив сам Господь Бог. А відтак наш Спаситель відновив цю гармонію любові між чоловіком і жінкою силою і благодаттю Святого Духа.
Ми читаємо про християнське подружжя, а відтак про подружжя як Таїнство Христової Церкви в Христовому Євангелії. Євангелист Матей передає нам слова нашого Спасителя в такий спосіб. Каже Христос, відповідаючи фарисеям: «Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою?». І додає: «Тому покине чоловік батька і матір, і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом — так що вони не будуть більше двоє, а тільки одне тіло. Що Бог поєднав, людина хай не розлучає».
Такі слова в тогочасному суспільстві, навіть в ізраїльському народі, видавалися дуже радикальними, відповідальними. Це був певний виклик для слабкої людини, яка не здатна так вірно, нерозривно і плідно любити. Чоловік і жінка, згідно з цієї любов’ю, відчували якесь дуже високе, нереалістичне покликання. І тому Йому відповідають слухачі: «Учителю, чому ж тоді Мойсей звелів дати розвідний лист і відпустити її, ту жінку?». А Христос каже: «Задля жорстокості сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших. Спочатку ж не було так. А я кажу вам: „Хто відпускає свою жінку, за винятком розпусти, і одружується з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розлученою, чинить перелюб“.
У цих словах Христа — зміст усього вчення Христової Церкви про Таїнство Подружжя.
Вінчання — це подружня згода і Боже благословення на дари подружнього життя
Пам’ятаймо, що Таїнство Подружжя як Таїнство любові, має кілька дуже важливих елементів, без яких воно не може відбутися. Для того щоб можна було сказати, що це Святе Таїнство є справжнім, дійсним, між чоловіком і жінкою має існувати так звана подружня згода. У чині вінчання священник запитує: «Чи маєш ти добру, непримушену волю і тверду думку взяти собі за чоловіка (за жінку) цю особу, яку бачиш перед собою?». Лише тоді, коли пара наречених виявить перед спільнотою Церкви своє бажання, свою добру і непримушену волю, це Святе Таїнство зможе відбутися.
За духовною і канонічною традицією Східної Церкви — нашої Церкви, є ще один важливий елемент, щоб це Святе Таїнство відбулося. Замало лише людської згоди — навіть твердої, добровільної і виявленої. Щоб можна було уділити Таїнство Подружжя, необхідне Боже благословення, яке уділяє священнослужитель. Ми чуємо слова Христа: «Що Господь Бог поєднав, людина хай не розлучає». Якраз цю людську любов, згоду жити разом аж до смерті, яку людина представляє перед Боже обличчя, священник благословляє. Він є служителем Таїнства Подружжя, він є тим, хто уділяє це Таїнство, благословляючи цю подружню згоду.
Існують певні елементи, які дозволяють стверджувати, що така подружня згода є повною і справжньою. Завдяки деяким чітким ознакам можна сказати, що існує такий ступінь взаємної любові, який справді може бути підставою для святкування Таїнства Подружжя.
Ми кажемо про те, що, даючи згоду на подружжя, чоловік і жінка, які вступають у подружжя, мають дати згоду на три блага подружнього життя. Це три особливих дари, які Дух Святий дає тим, хто приймає це Таїнство з рук священнослужителя: вірність, нерозривність і згода на народження дітей, — а отже, усвідомлення того, що це подружжя є Святим Таїнством, яке діється не людською силою, а силою і благодаттю Святого Духа.
Якщо хтось, вступаючи у подружжя, заперечує, свідомо чи несвідомо, одне із цих трьох благ подружнього життя, тоді, згідно із вченням Церкви, така подружня згода є несправжньою. І навіть може бути причиною того, що подружжя може бути недійсним, таким, що не відбулося.
Чин Таїнства Подружжя — вінчання
Відповідно до чину Таїнства Подружжя, після подружньої присяги, у якій ця декларована згода перетворюється на присягу на Святому Євангелії, священнослужитель здійснює чин вінчання, в урочистий спосіб благословляючи цю взаємну подружню любов, виявлену в подружній згоді, такими словами: «Господи Боже наш, славою і честю вінчай їх». Це означає, що Таїнство Подружжя є святим, є чимось, що Господь Бог благословляє і підносить до високої гідності, чимось, що звершиться колись у вічності короною, вінцем небесної слави.
Слід сказати, що не кожен священник може уділяти Святе Таїнство Подружжя. За прадавньою традицією Христової Церкви служителем, який правосильно уділяє це Таїнство, є єпископ у межах своєї єпархії. Сьогодні єпископ особливим призначенням делегує право благословляти подружжя своїм священникам, даючи їм особливе право — зокрема, коли надає їм право і обов’язок уряду пароха чи адміністратора парафії. Тож священик, уповноважений єпископом, може правосильно в межах своєї парафії уділяти Святе Таїнство Подружжя.
Таїнство християнського подружжя — це дорога до щастя і святості вдвох
Сьогодні Церква хоче дуже серйозно опікуватися тими, хто приступає до цього Таїнства. Тому в душпастирському житті нашої Церкви бути вінчаними, отримати Таїнство Подружжя, можна лише після попереднього підготування, для того щоб ті, хто хоче прийняти це Святе Таїнство, могли усвідомити відповідальність, яку беруть на себе, а також усю ту допомогу, що її хоче дати їм Господь Бог, щоб вони були здатними виконати подружню присягу. Тому текст присяги на Святому Євангелії каже: «Так мені, Боже, допоможи, у Тройці Святій єдиний, і всі святі».
Так само після укладення подружжя Христова Церква огортає молоді сім’ї окремою душпастирською опікою. Тому що благодать Святого Духа, яка єднає членів подружжя в одне тіло, яка підносить людську здатність любити до сили і плідності Божої любові, супроводжує їх упродовж усього їхнього життя.
Таїнство Подружжя є тією основою, на якій будується щастя подружньої пари. Тому сьогодні ми кажемо, що Таїнство Подружжя є Доброю новиною, Євангелієм, яке проповідує Церква серед світу самотності, світу, коли людина часом почувається такою одинокою.
Ми згадуємо ці слова Творця, сказані на початку: «Недобре людині бути самій». Тому Таїнство християнського подружжя — це дорога до щастя і святості удвох. Хай Господь Бог благословить наші подружжя. Хай не бояться сьогодні дівчата і хлопці виявляти свою подружню згоду і любов перед Божим обличчям. Хай не бояться відповідальності батьківства і материнства. Бо ж благодать Святого Духа, сам Господь є запорукою успіху вашої подружньої згоди, любові і життя.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви
