СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАрхиєрейська Літургія та проголошення резолюцій — в Івано-Франківську завершився Архиєпархіальний собор
Обов’язковим елементом Собору є проголошення резолюцій, які протягом двох днів напрацьовували делегати з багатьох куточків Прикарпаття.
У неділю, 8 грудня, в архикатедральному і митрополичому соборі Воскресіння Христового Архиєрейською Божественною Літургією завершився Архиєпархіальний собор. Молитву очолив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин у співслужінні отців храму.
Наприкінці Божественної Літургії канцлер курії Івано-Франківської архиєпарії о. Віталій Федун зачитав резолюції собору, які опісля будуть передані як пропозиції на Патріарший собор, що проходитиме у Львові 26–29 серпня 2020 року.
«Дані резолюції є нашою дорожньою картою на ближчих 5 років. Вони вказуватимуть нам, як маємо служити та розвиватися у нашій архиєпархії», — заявив у своєму слові митрополит Володимир.
Опісля владика подякував всім делегатам та учасникам собору за спільну працю на добро нашої Церкви та українського народу.
Довідка
Єпархіальний собор (далі Собор) Української Греко-Католицької Церкви (далі УГКЦ) – це дорадче зібрання представників духовенства, мирян і богопосвячених осіб партикулярної Церкви, яке відбувається під головуванням єпархіального єпископа.
Собор, який створює необхідний духовний простір для досвіду живого сопричастя представників усієї єпархії чи екзархату, проводить свої сесійні зустрічі щоразу, коли на думку єпархіального єпископа і за порадою пресвітерської ради цього вимагають обставини. Сесійні теми, які стосуються різних сторін життя Церкви, сприяють взаємному обміну ідей, досвіду та духовних дарів, а також для формулювання пропозицій щодо покращення життя і служіння Церкви в різних ділянках (пор. 1 Кор. 12, 4, 28; Еф. 4, 11).
Собор здійснює свою діяльність відповідно до кан. 235−242 Кодексу канонів Східних Церков (далі ККСЦ), Канонів партикулярного права УГКЦ, рішень Митрополичого Синоду, декретів та вказівок єпархіального єпископа та цього Статуту.
Головна мета Собору − надання допомоги єпархіальному єпископу в забезпеченні духовного добра всієї довіреної йому пастви. Собор не тільки виявляє й актуалізує єпархіальну спільноту, а також покликаний її «будувати» своїми соборовими пропозиціями/рішеннями.
Мета Собору − надати допомогу єпархіальному єпископу в здійсненні його власної функції: керувати довіреною спільнотою, про що йдеться в ККСЦ, кан. 235: «Єпархіальний собор подає єпархіальному єпископові допомогу в тому, що має відношення до спеціальних потреб або користі єпархії».
Така мета визначає особливу роль пресвітерів, які, будучи турботливими співпрацівниками єпископського чину, стають його поміччю і знаряддям у служінні Божому народові (Lumen gentium, 28). Крім того, така форма єпископського служіння дозволяє покликати до співпраці, крім духовенства, також деяких мирян, які, відповідно до своїх знань, компетенції та становища, мають обов'язок виявляти свою думку про те, що стосується блага Церкви (Lumen gentium, 37; ККСЦ, кан. 408, § 1).
Також участь і чернецтва в Соборі є проявом пошани і послуху до єпархіального єпископа з огляду на його пастирську владу в партикулярній Церкві «задля єдності й одностайності, необхідної в апостольських трудах» (Lumen gentium, 45).
За матеріалами Івано-Франківської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
