Архиєпископ Ґрушас доповіддю про виклики перед Церквою у Європі відкрив Пленарну асамблею CCEE

29 листопада 2023

Вступною промовою Вільнюського Архиєпископа та Голови Ради Єпископських Конференцій Європи на Мальті розпочалася Пленарна Асамблея Ради Єпископських Конференцій Європи. Він, зокрема, вказав на приклад святого Йосафата для сучасної Європи, виокремивши також виклики, пов’язані з широкомасштабною війною, що вже другий рік триває в Україні.

Архиєпископ Ґрушас доповіддю про виклики перед Церквою у Європі відкрив Пленарну асамблею CCEE

Виклики, що стоять перед Церквою в Європі, є дуже широкими, починаючи від необхідності реалізації синодального шляху, якого бажає Папа Франциск, до питань захисту життя перед обличчям суспільства, яке дедалі більше опиняється у полоні «культури смерті», про що свідчать різноманітні новини останнього часу. Архиєпископ Ґінтарас Ґрушас, Голова Ради Єпископських Конференцій Європи (ССЕЕ), окреслив їх у своїй розлогій промові, відкриваючи пленарну асамблею цього колективного органу. Очільники єпископатів і їхні делегати, які представляють католицькі спільноти 45 країн континенту, зібралися на щорічне засідання на Мальті. Асамблея триватиме від 27 до 30 листопада 2023 року. Українську Греко-Католицьку Церкву з благословення Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава на зустрічі представить владика Андрій Хім’як, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Про це розповідає українська редакція «VaticanNews».

За прикладом і заступництвом святих

Після інституційних привітань, Голова ССЕЕ окреслив виклики, що стоять перед Європою в «драматичний для континенту час», адже вже другий рік пленарна асамблея відбувається в той час, «коли в самому серці нашого континенту триває війна». Однак, дивлячись на приклад святого Йосафата, 400-річчя з дня смерті якого припадає на цей рік, архиєпископ Ґрушас нагадав, що Європа має «історії святості, які об’єднують нас і здатні облегшити рани історії». «Цей ювілей може багато чого сказати сьогоднішній Європі. Святий Йосафат був стійким захисником християнської єдності та ревним проповідником Євангелія, свідком тісних зв’язків між народами Європи, зв’язків, які виходять за межі політичних диспутів», — сказав він, побажавши: «Нехай же приклад святого Йосафата та багатьох святих і мучеників, свідків Євангелія, яких ми покликані пізнавати й наслідувати, допоможе нам відновити наші зв’язки, визнати нашу спільну історію, будувати об’єднану, мирну та процвітаючу Європу».

Прагнучи справедливого миру

Говорячи про виклики в Європі, серед пріоритетних є виклик миру. Вільнюський Архиєпископ нагадав, що нещодавня асамблея Синоду у Ватикані проходила тоді, коли терористичні атаки ХАМАСу спровокували військову ескалацію Ізраїлю в секторі Гази. Вже другий рік поспіль, додав ієрарх, «війна в Україні не перестає ставити перед нами питання», також і тому, що «потік біженців до європейських країн вимагає додаткових зусиль від наших Церков, які взяли на себе зобов’язання надавати не лише гуманітарну допомогу, але й душпастирську опіку тим, кого вони прийняли». «Ми сподіваємося, що незабаром буде досягнуто порозуміння щодо справедливого миру, з повагою до міжнародного права, яке є однією з найбільших жертв цієї ситуації», — сказав він.

Трагедія сексуальних зловживань

Голова CCEE підкреслив відповідь Церков континенту на трагедію сексуальних зловживань, згадуючи також про оприлюднення в різних країнах рапортів про ці явища і знову просячи вибачення у постраждалих, запевнивши у зусиллях, спрямованих на те, щоб це більше не траплялося. «Церква, — додав він, — проходить важкий і болісний процес очищення і примирення». Архиєпископ Ґрушас нагадав, що «справжнє обличчя Церкви — це не обличчя зловживань»: «Ми з гордістю скеровуємо погляд на наших численних священиків і богопосвячених осіб, які щодня приймають, супроводжують і втішають багатьох наших братів і сестер, допомагають найменшим у суспільстві, поширюють Євангеліє навіть ціною власного життя. Ми дякуємо їм за їхнє великодушне служіння та євангельське свідчення».

Переслідування християн

Іншим викликом є проблема переслідуваних християн: у звітах йдеться про те, що християнство є найбільш переслідуваною релігією у світі, але фактом є те, що переслідування мають місце і в Європі. Архиєпископ процитував останній щорічний звіт Обсерваторії з питань нетерпимості та дискримінації християн в Європі, опублікований 16 листопада, в якому задокументовано, що в 2022 році було зафіксовано 748 випадків антихристиянської дискримінації в 30 різних країнах Європи, що є експоненціальним зростанням у порівнянні з 519 випадками, задокументованими в 2021 році.

Захист життя

Церква в Європі також повинна запитувати себе про теми життя. Ієрарх перерахував деякі з останніх випадків: від смерті маленької дівчинки Інді Ґреґорі, яка була санкціонована англійськими суддями, до пропозиції включити право на аборт в Конституцію Франції, аж до закону, що дозволяє евтаназію дітей в Голландії. «Європейська тенденція, — констатував архиєпископ Ґрушас, — здається визначеною, перебуваючи на похилій площині, дедалі більше скочуючись від культури життя до культури смерті». Голова Ради Єпископських Конференцій Європи окреслив зобов’язання єпископів працювати над «новою культурою життя, яка включає в себе піклування про ненародженого, про зачату дитину, про невиліковно хворого, а також про бідного, про вимушеного мігранта і про всі жертви, з якими ми стикаємося».

В єдності з усіма

У своєму зверненні Голова CCEE також звернув увагу на виклики, породжені розвитком штучного інтелекту, на які слід дивитися із захопленням, але не відкидаючи етичне бачення, щоб наука була для людини, а не проти людини. На завершення архиєпископ Ґрушас закликав відповідати на всі виклики «з європейським і християнським духом, який занадто довго, здається, ставав жертвою національних інтересів», і нагадав, що «екуменічна мандрівка і співпраця з Церквами-сестрами матимуть на цій дорозі вирішальне значення». «Ми переконані, — підсумував він, — що християнське бачення сьогодні, як ніколи раніше, дійсно може сприяти створенню справжньої цивілізації любові».

Додамо, що триденне пленарне засідання включає в себе три основні теми: оновлення Синоду, яке представить кардинал Маріо Грек, генеральний секретар Синоду; роль наднаціональних структур і розмова духу в практиці Церков в Європі, про яку розповість кардинал Жан-Клод Оллеріх, генеральний доповідач Синоду; а також оновлення Екуменічної Хартії, яка була підписана в 2001 році ССЕЕ і СЕС і представляє собою зобов’язання екуменічної співпраці християнських конфесій в Європі.

Довідка

25 березня 1971 року, затвердженням Конгрегацією в справах єпископів на випробувальний період Статуту, який пізніше підписав святий папа Павло VI, народилася Рада Єпископських Конференцій Європи. Цей орган сьогодні представляє Католицьку Церкву в 45 країнах континенту.

До Ради Єпископських Конференцій Європи входять очільники 33-х католицьких єпископатів Європи, архиєпископи Люксембурга та Монако, маронітський архиєпископ Кіпру, Ординарій Кишинівський, єпарх Мукачівський та апостольський адміністратор Естонії. Україну в Раді представляють три ієрархи: Голова Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, Голова Конференції римо-католицьких єпископів України та єпарх Мукачівський.

Метою створення Ради є «сприяти зустрічі між єпископатами, взаємопізнанню, обмінові досвідом, оновленому звіщенню Христа та душпастирству і його розвиткові».

Пленарна Асамблея Ради Єпископських Конференцій Європи, що відбувалася в Римі від 23 до 25 вересня 2021 року, обрала Преосвященного Ґінтараса Ґрушаса, архиєпископа Вільнюса та Голову Єпископської Конференції Литви, Головою Ради. У цьому служінні він замінив вислуженого архиєпископа Ґенуї кардинала Анджело Баняско, який очолював Раду від 2006 по 2021 рік.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ