Апостольський екзарх для українців у Німеччині та Скандинавії відвідав Трір і Заарбрюкен

23 листопада 2021

20–21 листопада Апостольський екзарх для українців візантійського обряду Німеччини та Скандинавії владика Богдан Дзюрах здійснив свій перший душпастирський візит до дієцезії Тріру та молився з вірними УГКЦ у місті Заарбрюкен з нагоди парафіяльного храмового свята Святого Йоана Золотоустого.

Апостольський екзарх для українців у Німеччині та Скандинавії відвідав Трір і Заарбрюкен

Зустріч із католицьким єпископом Тріру

Під час робочої зустрічі з єпископом Тріру владикою Штефаном Акерманном, яка відбулася в суботу, 20 листопада, Апостольський екзарх розповів про стан душпастирства вірних УГКЦ на теренах Німеччини та Скандинавії. Зокрема він звернув увагу на зростаючу кількість новоприбулих українців, які обирають Німеччину як країну свого нового перебування чи то з огляду на працю, чи з огляду на здобуття освіти. До збільшення мігрантів спричиняється не лише важка економічна ситуація в Україні, але і триваюча російська агресія на Сході нашої Батьківщини. Позитивним аспектом міграції є те, на думку владики Богдана, що наші люди, прибуваючи до Німеччини, прагнуть душпастирського супроводу своєї Церкви та свідомо шукають наших громад, а всередині своїх родин плекають віру та передають її своїм дітям та внукам. Апостольський екзарх подякував місцевому владиці за довголітню підтримку і солідарність в запевненні душпастирської опіки над українцями візантійського обряду.

Владика Акерманн, зі свого боку, подякував екзархові за розповідь та зазначив, що досвід і свідчення віри українців є цінним духовним даром для усієї Католицької Церкви у Німеччині. Він заявив про свою подальшу відкритість до співпраці та висловив надію на розвиток греко-католицьких громад в Німеччині.

В розмові також взяли участь Керівник відділу «Церква у світі» дієцезії Тріру п. Людвіг Кун, канцлер Апостольського екзархату о. Андрій Дмитрик та душпастир місцевої греко-католицької спільноти о. Ігор Сапун.

У моментах падінь Господь посилає нам ангелів-хоронителів

У неділю, 21 листопада, владика Богдан очолив Архиєрейську Літургію в місті Заарбрюкен з нагоди храмового празника місцевої греко-католицької громади, а саме — свята св. Йоана Золотоустого. З Апостольським екзархом співслужили о. Ігор Сапун, душпастир місцевої греко-католицької спільноти, о. Андрій Дмитрик, канцлер екзархату, о. Андрій Чмир, священник Стрийської єпархії УГКЦ, а також місцевий римо-католицький парох о. Бернд Шіковскі (Bernd Schikofsky).

Оскільки того ж дня за юліянським календарем припало свято Архистратига Михаїла, у своїй проповіді Апостольський екзарх показав тісний зв’язок, який існує між пасхальним таїнством Христа, що його християни святкують кожної неділі, з післанництвом ангелів та прикладом святих. В той час, як Своєю смертю і славним Воскресінням Христос Господь подолав пекельні сили зла, гріха і смерті, ангели на чолі з Архистратигом Михаїлом черпають силу і Божу благодать з цієї Христової перемоги у боротьбі з духами темряви, а Святі цією ж силою і благодаттю освячують себе і світ навколо. Владика зауважив, що в людському житті на цьому світі ми ще не завжди і не всюди стверджуємо те, про що казав Господь Ісус («Я бачив сатану, що наче блискавка падав з неба» — пор. Лк. 10, 18) та що описує у своєму видінні св. євангелист Іван: поваленого на землю «дракона великого, змія стародавнього, званого дияволом і сатаною, що зводить вселенну» (Одкр. 12, 9). Нераз ми самі почуваємося і є насправді поваленими на землю — нашою слабкістю, спокусою, гріхами. В таких моментах Господь посилає нам цих своїх помічників — нашого ангела-хоронителя, який кличе нас голосом совісті до покаяння, і святих, які запевняють нас, що Божою благодаттю і ми будемо здатні подолати супротивні сили на дорозі святості.

Святий Йоан Златоустий: бути ягнятами Доброго Пастиря

Відтак проповідник заохотив зібраних вірних до того, щоб протиставляти гріхові та злу, яке спостерігаємо і досвідчуємо у світі, силу Христової любові, яка єдина здатна перемінювати світ, лікувати рани і освячувати людські серця і все людське суспільство. Він пригадав слова апостола Павла: «Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром» (Рим. 12, 21), а відтак, у світлі життя та служіння св. Йоана Золотоустого, представив практичний вимір християнської любові. Святий Йоан Золотоустий наголошував, що християни можуть перемінювати світ і долати супротивні сили лише в міру внутрішньої переміни власного серця. Використовуючи образ смиренного ягняти і Доброго Пастиря, проповідник цитував слова св. Йоана Золотоустого, якими святий подає ключ перемоги над злом в собі і навколо себе: «Поки ми будемо ягнятами, то переможемо і, навіть якщо нас оточуватимуть численні вовки, ми зможемо їх подолати. Але якщо ми станемо вовками, то будемо переможені, бо будемо позбавлені допомоги Пастиря». Коментуючи ці слова великого святителя, Апостольський екзарх наголосив: «Наш Добрий Пастир, Господь Ісус, раз назавжди здолав усіх вовків, усі супротивні сили, то ж нам слід турбуватися про те, щоб залишатися ягнятами — вірними учнями Христовими, щоб стати учасниками і свідками цієї пасхальної перемоги Христа у нашому житті, в історії народу і усього людства».

Милостиня — лік на всяку рану

Одним з практичних вимірів християнської любові, якому золотоустий архиєпископ Царгороду присвячує у своїх творах чимало уваги, є милостиня. Слова Йоана Золотоустого скеровані до його сучасників, не втрачають силу і значення рівно ж для нас, Христових учнів ХХІ-го століття: «Велике діло — милостиня… Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш — а вона стоїть і тебе охороняє. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе. Нема гріха, що його не могла б знищити милостиня. Всякий гріх нижче від неї. Вона — пригожий лік на всяку рану. Дай хліб і візьми рай! Дай мале та візьми велике! Дай смертне і візьми безсмертне! Дай тлінне й візьми нетлінне!»

Чому називаємо архиєпископа Царгороду «Золотоустим»?

Владика Богдан на завершення своєї проповіді пригадав походження титулу «Золотоустий», який заслужив собі св. Йоан, архиєпископ Царгороду. А саме, згідно з переказом, під час однієї проповіді в церкві якась жінка захоплено вигукнула: «Учитель духовний Йоан! Золоті уста, глибоке твоє слово і слабкий наш ум пойняти його не може!». І хоч в словах побожної невісти був відчутний недвозначний комплімент, все ж друга частина фрази, на думку вл. Богдана, давала до зрозуміння, що жінка готова б зупинитися на півдорозі і не виходити поза своє емоційне захоплення красномовністю Єпископа. Тому святий архиєпископ Царгороду не піддався на дешеву, хоч і заслужену, похвалу, а відказав цій жінці і усім присутнім так: «Ви хвалите моє слово, але похваліть його добрими ділами, бо лиш такої хочу похвали!». Закінчуючи своє недільне слово Апостольський Екзарх закликав присутніх на молитві вірних теж не бути виключно слухачами Слова Божого, але хвалити Бога власними добрими ділами.

Окремо, після Літургії, владика Богдан звернувся із закликом і заохотою до вірних молитися про покликання до священничого і богопосвяченого життя серед дітей і молоді екзархату. Такі покликання, на думку екзарха, є ознакою зрілості християнської спільноти, а для родин, з яких такі покликання народжуються, вони є джерелом особливого благословення Божого і Його милості.

За матеріалами Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ