СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви600 українських паломників з усієї Австрії та Словаччини здійснили прощу до Маріяцелль
У неділю, 9 червня 2024 року, відбулася проща українських паломників з усієї Австрії та Словаччини до відпустового духовного центру у м. Маріяцелль.
Дванадцять українських священників разом з кардиналом Крістофом Шенборном, ординарієм для східних католиків Австрії, та єпископом Грац-Секау Вільгельмом Краутвашлем відслужили святкову Божественну Літургію у візантійському обряді разом з вірними. Молодіжний хор української центральної парафії Святої Варвари супроводжував Літургію співом. Про це повідомив о. Юрій Коласа, генеральний вікарій Віденського архиєпископа для вірних східних Католицьких Церков в Австрії.
На початку Літургії владика Вільгельм Краутвашль, як місцевий єпископ привітав усіх присутніх паломників. Він подякував їм за зусилля, які вони доклали, прибувши до Маріяцелль, щоб молитися за мир в Україні, а також за їхні особисті наміри. Владика Краутвашль запросив усіх присутніх довірити свої наміри Богородиці. «Для мене є надзвичайною радістю, що українські паломники приєднуються до інших слов’янських народів у багатій традиції паломництва до Маріацелльської Богородиці», — сказав він.
У своїй проповіді під час Божественної Літургії кардинал Шенборн звернувся до вірних зі словами підтримки та надії: «Вірте, що Бог завжди з вами, навіть у ваших стражданнях і труднощах. Він подбає про вас!» Шенборн висловив співчуття тим людям, які були змушені покинути свою Батьківщину через війну, і в той же час відчувають постійну тривогу за своїх родичів в Україні або навіть на фронті. Багато з них також втратили все через війну.
Кардинал розповів паломникам про втечу його власної сім’ї, коли їх вигнали з рідної країни після Другої світової війни. Всі вони були сповнені надії, що зможуть повернутися на Батьківщину. На жаль, історичні обставини склалися так, що це було неможливо. Тож сім’я залишилася в Австрії. Шенборн згадав про сестру своєї матері, яка пережила жахливі речі і пішки втекла з рідної країни. Вона завжди говорила дітям: «Я пішла з дому ні з чим, але мені дуже пощастило, тому що я завжди вірила і відчувала, що Бог подбає про мене. Так і сталося. Бог про неї піклувався. Ми пережили багато чудес. Було важко, але Бог завжди був з нами».
Наприкінці Божественної Літургії кардинал привітав різні парафії з їхніми парохами з різних федеральних земель. Літургія завершилася молитвою за Україну біля вівтаря благодаті.
Протягом століть Матір Божої Благодаті в базиліці Маріяцелль була «Mater Gentium Slavorum» (Матір’ю слов’янських народів) для католицьких слов’ян. Українська Греко-Католицька Церква також може вказати на певну маріацелльську традицію. Після Другої світової війни в Австрії протягом короткого часу відбувалися паломництва українських віруючих. Ця традиція була відроджена минулого року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
